ІНТЕРВАЛУ — ЕТИМОЛОГІЯ
інтерва́л
запозичення з німецької чи французької мови;
нім. Interváll, фр. intervalle походять від лат. intervallum «місце між валами, ровами; відстань, проміжок (часу)», що виникло внаслідок складення прийменника inter «між, серед, під» та іменника vallum «огорожа, вал»;
р. болг. м. интерва́л, бр. інтэрва́л, п. interwał, interwal, ч. слц. interval, вл. interwal, схв. интèрвал, слн. intervál;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інтэрва́л | білоруська |
| интерва́л | болгарська |
| interwal | верхньолужицька |
| intervallum «місце між валами, ровами; відстань, проміжок (часу)» | латинська |
| inter «між, серед, під» | латинська |
| vallum «огорожа, вал» | латинська |
| интерва́л | македонська |
| Interváll | німецька |
| interwał | польська |
| interwal | польська |
| интерва́л | російська |
| интèрвал | сербохорватська |
| interval | словацька |
| intervál | словенська |
| intervalle | французька |
| interval | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України