ІНТЕГРАЛЬНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
інтегра́л (мат.)
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Integrál, integrál, Integratión, integríeren, фр. intégral, intégration, intégrer, англ. integral походять від пізньолат. integrālis (мат.), утвореного від лат. integer (‹*intager) «цілий, незайманий», що виникло з заперечної частки in- «не-» і основи дієслова tango «торкаюся, досягаю»;
р. болг. интегра́л, бр. інтэгра́л, п. integracja, ч. слц. слн. integrál, вл. integral, м. интегрален, схв. интèграл;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інтегра́льний
інтегра́тор
інтеграці́йний
інтегра́ція
інтегрува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| integral | англійська |
| інтэгра́л | білоруська |
| интегра́л | болгарська |
| integral | верхньолужицька |
| integer «цілий, незайманий» (‹*intager) | латинська |
| in- «не-» | латинська |
| tango «торкаюся, досягаю» | латинська |
| интегрален | македонська |
| Integrál | німецька |
| integrál | німецька |
| Integratión | німецька |
| integríeren | німецька |
| integrālis (мат.) | пізньолатинська |
| integracja | польська |
| интегра́л | російська |
| интèграл | сербохорватська |
| integrál | словацька |
| integrál | словенська |
| intégral | французька |
| intégration | французька |
| intégrer | французька |
| integrál | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України