ІНСТРУМЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичене з латинської мови через посередництво польської, а також німецької та французької (нім. Instrument, Instrumentalíst, instrumentál, instrumentíeren, фр. instrument, instrumental, instrumentation);

лат. īnstrūmentum «знаряддя» пов’язане з дієсловом īnstruo «споруджую, озброюю, будую»;

р. болг. м. инструме́нт, бр. інструмент, п. ч. вл. instrument, слц. inštrumènt, схв. инструмен(а)т, слн. instrumént;