ІНСТРУКТУЙТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

інстру́кція

запозичено через польську та західноєвропейські мови з латинської;
лат. īnstructio «настанова, введення, побудова» пов’язане з дієсловом īnstruo «навчаю, розставляю, озброюю, споруджую», утвореним з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова struo «накладаю, влаштовую, будую, готую»;
р. болг. инстру́кция, бр. істру́кцыя, п. instrukcja, ч. instrukce, слц. inštrukcia, вл. нл. instrukcija, м. инструкција, схв. инстрỳкција, слн. instrúkcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

інструкта́ж
інструкти́вний
інстру́ктор
інстру́кторство
інструктува́ти
інструкці́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
істру́кцыя білоруська
инстру́кция болгарська
instrukcija верхньолужицька
īnstructio «настанова, введення, побудова» латинська
īnstruo «навчаю, розставляю, озброюю, споруджую» латинська
in- «в-, на-, при-» латинська
struo «накладаю, влаштовую, будую, готую» латинська
инструкција македонська
instrukcija нижньолужицька
instrukcja польська
инстру́кция російська
инстрỳкција сербохорватська
inštrukcia словацька
instrúkcija словенська
instrukce чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України