ІНСПІРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
інспірува́ти «навіювати, вселяти якусь думку, підбурювати»
запозичення з німецької чи французької мови;
нім. inspiríeren, фр. inspirer походять від лат. īnspīro «надуваю, надихаю», утвореного з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова spīro «дую, вію, дихаю»;
р. инспири́ровать, бр. інспірава́ць, п. inspirować, ч. inspirovati, слц. inspirovať, вл. inspiracija, болг. инспири́рам, м. Инспири́ра, схв. инспpucamu, слн. inspirírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інспіра́тор
інспіра́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інспірава́ць | білоруська |
| инспири́рам | болгарська |
| inspiracija | верхньолужицька |
| īnspīro «надуваю, надихаю» | латинська |
| in- «в-, на-, при-» | латинська |
| spīro «дую, вію, дихаю» | латинська |
| инспири́ра | македонська |
| inspiríeren | німецька |
| inspirować | польська |
| инспùpucamu | сербохорватська |
| inspirovať | словацька |
| inspirírati | словенська |
| inspirer | французька |
| inspirovati | чеська |
| инспири́ровать | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України