ІНОК — ЕТИМОЛОГІЯ
і́нок
запозичення з церковнослов’янської мови;
цсл. инокъ, утворене від инъ (псл. inъ) «один», є калькою гр. μονιός «той, що одиноко живе», μοναχός «єдиний, одиничний; монах»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ино́к
инокъ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| μονιός «той, що одиноко живе» | грецька |
| μοναχός «єдиний, одиничний; монах» | грецька |
| инокъ | церковнослов’янська |
| inъ «один» | церковнослов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України