ІНКРИМІНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
інкримінува́ти «звинувачувати когось у чомусь»
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. inkriminíeren «звинувачувати», фр. incriminer «тс.» походять від лат. incrīmino «звинувачую», утвореного з префікса in- «в-, на-, при-» і дієслова crīmino «звинувачую», пов’язаного з іменником crīmen «вина, звинувачення»;
р. инкримини́ровать, бр. інкрымінава́ць, п. inkryminować, ч. inkriminovati, ели. inkriminovať, болг. инкримини́рам, м. Инкримини́ра, схв. инкримниcamu, слн. inkriminírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інкриміна́ція
інкриміно́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інкрымінава́ць | білоруська |
| инкримини́рам | болгарська |
| incrīmino «звинувачую» | латинська |
| in- «в-, на-, при-» | латинська |
| crīmino «звинувачую» | латинська |
| crīmen «вина, звинувачення» | латинська |
| инкримини́ра | македонська |
| inkriminíeren «звинувачувати» | німецька |
| inkryminować | польська |
| инкримини́ровать | російська |
| инкримùниcamu | сербохорватська |
| inkriminovať | словацька |
| inkriminírati | словенська |
| incriminer «тс.» | французька |
| inkriminovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України