ІНКОГНІТО — ЕТИМОЛОГІЯ

інко́гніто

запозичення з італійської мови;
іт. incognito «невідомий, незнайомий» походить від лат. incognitus «невідомий, недосліджений», утвореного з заперечної частки in- «не-» і дієприкметника cognitus від дієслова cognosco «пізнаю, довідуюсь», яке виникло внаслідок сполучення префікса com- (co-, con-) «з-, разом», що відповідає дірл. con, com «з», гал. com-, гот. ga-, двн. ga-, gi-, і дієслова gnosco (nosco) «знайомлюся, пізнаю», спорідненого з гр. (γι)γνώσκω «знаю», псл. znati, укр. зна́ти;
р. болг. м. инко́гнито, бр. інко́гніта, п. ч. слц. inkognito, схв. инкòгнито, слн. inkógnito;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
інко́гніта білоруська
инко́гнито болгарська
com- галльська
ga- готська
(γι)γνώσκω грецька
ga- давньоверхньонімецька
gi- давньоверхньонімецька
gnosco давньоверхньонімецька
nosco давньоверхньонімецька
con давньоірландська
com «з» давньоірландська
incognito «невідомий, незнайомий» італійська
incognitus «невідомий, недосліджений» латинська
in- «не-» латинська
cognosco «пізнаю, довідуюсь» латинська
com- «з-, разом» (co-, con-) латинська
инко́гнито македонська
inkognito польська
znati праслов’янська
инко́гнито російська
инкòгнито сербохорватська
inkognito словацька
inkógnito словенська
зна́ти українська
inkognito чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України