ІНКАСО — ЕТИМОЛОГІЯ
інка́со «одержання банком грошей за дорученням клієнта»
через посередництво німецької мови (нім. Inkasso «отримування платежів, стягнення грошей») запозичено з італійської;
іт, incásso «збір, виторг, стан. каси» утворене з прийменника in «в, до, при» (‹лат. in «тс.») та іменника cassa «скриня, каса», що походить від лат. capsa «схованка, скринька»;
р. инка́ссо, бр. інка́са, п. ч. слц. inkaso, болг. инка́со, м. Инкаса́тор, схв. инкàсо, слн. inkáso;
Фонетичні та словотвірні варіанти
інкаса́тор
інкаса́ція
інкасува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інка́са | білоруська |
| инка́со | болгарська |
| incásso «збір, виторг, стан. каси» | італійська |
| in «в, до, при» (‹лат. in «тс.») | італійська |
| cassa «скриня, каса» | італійська |
| capsa «схованка, скринька» | латинська |
| инкаса́тор | македонська |
| Inkasso | німецька |
| inkaso | польська |
| инка́ссо | російська |
| инкàсо | сербохорватська |
| inkaso | словацька |
| inkáso | словенська |
| inkaso | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України