ІНЖИРУ — ЕТИМОЛОГІЯ
інжи́р «фігове дерево, смоковниця, Ficus carica L.; фіга, смоква» (бот.)
запозичення з тюркських мов;
тур. incir «винна ягода, дика смоковниця», крим.тат. änir, inir, тат. инир, карач. инджир «тс.» походять від перс. anǧir «тс.»;
р. инжи́р, [инджи́р], бр. інжы́р;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| інжы́р | білоруська |
| инджир «тс.» | карачаївська |
| änǯir | кримсько-татарська |
| inǯir | кримсько-татарська |
| anǧir «тс.» | перська |
| инжи́р | російська |
| инджи́р | російська |
| инҗир | татарська |
| incir «винна ягода, дика смоковниця» | турецька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України