ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ
індоєвропе́йський
запозичення з німецької мови;
нім. indoeuropeisch утворено на основі нлат. indoeurōpaeus, яке виникло внаслідок складення основи indo(‹India, гр. νδός) і прикметника eurōpaeus «європейський», похідного від Eurōpa «Європа»;
назва вказує на давнє поширення індоєвропейських мов на території Євразії від Індії до Європи;
р. индоевропе́йский, бр. індаеўрапе́йскі, п. Indoeuropejski, ч. indoevropský, слц. indoeurópsky, вл. indoewropski, болг. индоевропе́йски, схв. индоèврōпскū, слн. indoeurópski;
Фонетичні та словотвірні варіанти
індоєвропеї́стика
індоєвропе́йці
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| індаеўрапе́йскі | білоруська |
| индоевропе́йски | болгарська |
| indoewropski | верхньолужицька |
| ἰνδός | грецька |
| eurōpaeus «європейський» | латинська |
| Eurōpa «Європа» | латинська |
| indo | латинська |
| India | латинська |
| indoeuropeisch | німецька |
| indoeurōpaeus | новолатинська |
| indoeuropejski | польська |
| индоевропе́йский | російська |
| индоèврōпскū | сербохорватська |
| indoeurópsky | словацька |
| indoeurópski | словенська |
| indoevropský | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України