ІНДИФЕРЕНТНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
індифере́нтний
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. фр. англ. indifferent «нейтральний, байдужий» походять від лат. indifferēns, -entis «той, що не відрізняється, однаковий, байдужий», яке складається з заперечної частки in«не-» і дієприкметника differēns від дієслова differo «розсіюю, поширюю; відрізняюсь»;
р. индиффере́нтный, бр. індыферэ́нтны, п. indyferentny, ч. indiferentní, слц. indiferentný, вл. indiferentny, болг. м. индиферентен, схв. индиферèнтан, слн. indiferénten;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| indifferent «нейтральний, байдужий» | англійська |
| індыферэ́нтны | білоруська |
| индифере́нтен | болгарська |
| indiferentny | верхньолужицька |
| indifferēns | латинська |
| indifferēns «той, що не відрізняється, однаковий, байдужий» | латинська |
| in «не-» | латинська |
| differo «розсіюю, поширюю; відрізняюсь» | латинська |
| differēns | латинська |
| индифере́нтен | македонська |
| indifferent «нейтральний, байдужий» | німецька |
| indyferentny | польська |
| индиффере́нтный | російська |
| индиферèнтан | сербохорватська |
| indiferentný | словацька |
| indiferénten | словенська |
| indifferent «нейтральний, байдужий» | французька |
| indiferentní | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України