ІНАКШИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
іна́к
псл. inakъ, похідне від inъ;
близькі відповідники у лит. vienókas, vienókis «однаковий», гот. ainoho «єдиний», ірл. oenach «зібрання, торжок»;
форми з ш (ч) є утвореннями порівняльного ступеня з суфіксом -je (*inak-je);
р. и́нак(о)], и́на́че, [и́на́кий, и́на́ковый], бр. [іна́к], іна́кшы, іна́чай, др. инако, инакыи, п. inaczej, inaki, inakszy, ст. inak, inako, inacz, jinaczej, ч. jinak, jinako, jináče, jinač, jinaký, слц. inak, ináč, inakší, вл. hinak, hinaki, hinajki, hinaši, нл. hynak, hynakšy, [jinaki], болг. и́нак, м. инаку, инаков, схв. ст. ȕнак, ȕнако, слн. inák, ináko, ináče, стсл. инакъ «інший», инако «інакше», иначе «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
и́нак
ина́кий
«інший»
ина́ковий
ина́ково
ина́чий
ина́чити
ина́чій
іна́ко
іна́кше
іна́кший
іна́кшити
іна́че
переина́чити
переіна́кшити
перена́чувати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
іна́к | білоруська |
іна́кшы | білоруська |
іна́чай | білоруська |
и́нак | болгарська |
hinak | верхньолужицька |
hinaki | верхньолужицька |
hinajki | верхньолужицька |
hinaši | верхньолужицька |
ainoho «єдиний» | готська |
и́на́кий | грецька |
инако | давньоруська |
инакыи | давньоруська |
oenach «зібрання, торжок» | ірландська |
vienókas | литовська |
vienókis «однаковий» | литовська |
инаку | македонська |
инаков | македонська |
hynak | нижньолужицька |
hynakšy | нижньолужицька |
jinaki | нижньолужицька |
inaczej | польська |
inaki | польська |
inakszy | польська |
inak | польська |
inako | польська |
inacz | польська |
jinaczej | польська |
inakъ | праслов’янська |
inъ | праслов’янська |
*inak-je (*inak-je) | праслов’янська |
и́на́ко (о)] | російська |
и́на́че | російська |
и́на́ковый | російська |
ȕнак | сербохорватська |
ȕнако | сербохорватська |
inak | словацька |
ináč | словацька |
inakší | словацька |
inák | словенська |
ináko | словенська |
ináče | словенська |
инакъ «інший»«інакше»«тс.» | старослов’янська |
инако | старослов’янська |
иначе | старослов’янська |
jinak | чеська |
jinako | чеська |
jináče | чеська |
jinač | чеська |
jinaký | чеська |
и́н'я́к «інакше»
складне утворення, що виникло з основ [и́ний] «інший» та як (яки́й) за аналогією до іна́к (іна́кий, іна́кше);
Фонетичні та словотвірні варіанти
и́н'яки́й
«деякий»
ин'якше
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
и́ний «інший» | українська |
яки́й | українська |
іна́к | українська |
іна́кий | українська |
іна́кше | українська |
чотирна́дцять «назва числа 14 і його цифрового позначення»
псл. četyre (četyri) na desęte – складений числівник, утворений з числівника četyre/četyri, прийменника na «на, понад» і форми місц. в. числівника desętь;
слов’янська інноваційна модель;
пор. інакше побудовані лит. keturiîlika, дінд. cáturdaśa і т. ін;
р. четы́рнадцать, бр. чатырна́ццаць, др. четырьнадесять, п. czternaście, ч. čtrnáct, слц. štrnást’, вл. štyrnaće, нл. styŕnasćo, полаб. citěrnădist, болг. четирина́десет, м. четиринаесет, схв. четр̀наест, слн. štirinájst, стсл. чєтырє на дєсѧтє, чєтыри на дєсѧтє;
Фонетичні та словотвірні варіанти
чотирна́дцятеро
«чотирнадцять осіб, штук»
чотирна́дцятий
чотирна́дцятка
«полотно у чотирнадцять пасем»
чотирна́дьцятий
чотирнайцатий
«чотирнадцятий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
чатырна́ццаць | білоруська |
четирина́десет | болгарська |
štyrnaće | верхньолужицька |
cáturdaśa | давньоіндійська |
четырьнадесять | давньоруська |
keturiîlika | литовська |
четиринаесет | македонська |
styŕnasćo | нижньолужицька |
citěrnădist | полабська |
czternaście | польська |
četyre (četyri) | праслов’янська |
четы́рнадцать | російська |
четр̀наест | сербохорватська |
štrnást' | словацька |
štirinájst | словенська |
чєтырє на дєсѧтє | старослов’янська |
чєтыри на дєсѧтє | українська |
čtrnáct | чеська |
na «на, понад» | ? |
числівника | ? |
числівника | ? |
інакше | ? |
ін | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України