ІМІТАТОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ

іміта́ція

запозичення з французької чи німецької мови;
фр. imitation, нім. Imitatión походять від лат. imitātio «наслідування, переймання», пов’язаного з дієсловом imitor «наслідую, відтворюю», спорідненим з imāgo «образ», aemulus «суперник», етимологічно не зовсім ясними;
р. болг. Имита́ция, бр. імітацыя, п. imitacja, ч. imitace, слц. imitácia, вл. нл. imitacija, м. схв. имита́ција, слн. imitácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти

іміта́тор
імітаці́йний
імітува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
іміта́цыя білоруська
имита́ция болгарська
imitacija верхньолужицька
imitātio «наслідування, переймання» латинська
imitor «наслідую, відтворюю» латинська
imāgo «образ» латинська
aemulus «суперник» латинська
имита́ција македонська
imitacija нижньолужицька
Imitatión німецька
imitacja польська
имита́ция російська
имита́ција сербохорватська
imitácia словацька
imitácija словенська
imitation французька
imitace чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України