ІМПРОВІЗУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. improvisation пов’язане з дієсловом improviser «імпровізувати», яке походить від іт. improvvisare «тс.», пов’язаного з improvviso «несподіваний, непередбачений, раптовий», що походить від лат. imprōvīsus «тс.», утвореного із заперечної частки in- (im-) і дієприкметника prōvīsus від дієслова prōvideo «передбачаю», що складається з префікса prō- «перед-, за-», спорідненого з псл. pro-, pra-, укр. про-, і дієслова video «бачу, спостерігаю», спорідненого з псл. viděti, укр. ви́діти;

р. болг. Импровиза́ция, бр. імправіза́цыя, п. improwizacja, ч. improvizace, слц. improvizácia, вл. нл. improwizacija, м. схв. импровиза́ција, слн. improvizácija;