ІЛЮЗІОНІСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ілю́зія
запозичення з французької чи німецької мови;
фр. illusion «омана, міраж», нім. Illusión «тс.» походять від лат. illūsio «жарт, висміяння, іронія, обман», пов’язаного з illūdo «граюсь, насміхаюсь, обманюю», утвореним за допомогою префікса in- (il-) «в-, на-» від дієслова ludo «граю (в щось); танцюю; насміхаюсь», спорідненого з гр. λίζει «грає, танцює», λοιδορέω «ганьблю, лаю»;
р. иллю́зия, бр. ілю́зія, п. iluzja, ч. iluse, слц. ilúzia, вл. нл. iluzija, болг. илю́зия, м. илузија, схв. ѝлӯзија, слн. iluzíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ілюзі́йний
ілюзіоні́зм
ілюзіоні́ст
ілюзо́рний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ілю́зія | білоруська |
| илю́зия | болгарська |
| iluzija | верхньолужицька |
| λίζει «грає, танцює» | грецька |
| λοιδορέω «ганьблю, лаю» | грецька |
| illūsio «жарт, висміяння, іронія, обман» | латинська |
| illūdo «граюсь, насміхаюсь, обманюю» | латинська |
| in- «в-, на-» (il-) | латинська |
| ludo «граю (в щось); танцюю; насміхаюсь» | латинська |
| илузија | македонська |
| iluzija | нижньолужицька |
| Illusión «тс.» | німецька |
| iluzja | польська |
| иллю́зия | російська |
| лӯзија | сербохорватська |
| ilúzia | словацька |
| iluzíja | словенська |
| illusion «омана, міраж» | французька |
| iluse | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України