ІЗОЛЯЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ізолюва́ти
запозичення з французької мови;
фр. isoler «відділяти, відокремлювати» через іт. isolare «ізолювати», isola «острів» зводиться до лат. īnsula «тс.», походження якого непевне;
можливо, утворилося з словосполучення *in salō «той, що в морі»;
р. изоли́ровать, бр. ізалява́ць, п. вл. izolować, ч. izolovat, слц. izolovať, нл. izolowaś, болг. изоли́рвам, м. изоли́ра, схв. изоли́рати, слн. izolírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ізолюва́льний
ізоля́тор
ізоляціоні́зм
ізоляціоні́ст
ізоля́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ізалява́ць | білоруська |
| изоли́рвам | болгарська |
| izolować | верхньолужицька |
| isolare «ізолювати» | італійська |
| isola «острів» | італійська |
| īnsula «тс.» | латинська |
| *in salō «той, що в морі» | латинська |
| изоли́ра | македонська |
| izolowaś | нижньолужицька |
| izolować | польська |
| изоли́ровать | російська |
| изоли́рати | сербохорватська |
| izolovať | словацька |
| izolírati | словенська |
| isoler «відділяти, відокремлювати» | французька |
| izolovat | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України