ІЗОБАР — ЕТИМОЛОГІЯ
ізоба́ра
запозичення з західноєвропейських мов;
англ. isobar, нім Isobáre, фр. isobare утворені з основ гр. ἴσος «однаковий, тотожний», етимологічно неясного, і βάρος «вага», пов’язаного з βαρύς «важкий»;
р. болг. схв. изоба́ра, бр. ізаба́ра, п. ч. слц. вл. izobara, слн. izobára;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ізобари́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| isobar | англійська |
| ізаба́ра | білоруська |
| изоба́ра | болгарська |
| izobara | верхньолужицька |
| ἴσος «однаковий, тотожний» | грецька |
| βάρος «вага» | грецька |
| βαρύς «важкий» | грецька |
| Isobáre | німецька |
| izobara | польська |
| изоба́ра | російська |
| изоба́ра | сербохорватська |
| izobara | словацька |
| izobára | словенська |
| isobáre | французька |
| izobara | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України