ІДИЛІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
іди́лія
через німецьке або французьке посередництво (н. Idýll(e), фр. idylle) запозичене з латинської мови;
лат. idyIlium походить від гр. εἰδύλλιον «малюнок; невелика лірична поема», що є демінутивною формою від εἰδος «вид, вигляд»;
р. иди́ллия, бр. іды́лія, п. idylla, ч. слц. вл. idyla, болг. иди́лия, м. иди́ла, схв. ùдила, слн. idíla;
Фонетичні та словотвірні варіанти
іди́лік
ідилі́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іды́лія | білоруська |
| иди́лия | болгарська |
| idyla | верхньолужицька |
| εἰδύλλιον «малюнок; невелика лірична поема» | грецька |
| ει˜δος «вид, вигляд» | грецька |
| idyIlium | латинська |
| иди́ла | македонська |
| Idýll(e) | німецька |
| idylla | польська |
| иди́ллия | російська |
| ùдила | сербохорватська |
| idyla | словацька |
| idíla | словенська |
| idylle | французька |
| idyla | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України