ІДЕЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
іде́я
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Idée, фр. idée походять від лат. idea, що відтворює гр. ιδέα «вигляд; ідея», пов’язане з ίδεĩν «бачити» (аорист), спорідненим з лат. video «бачу», псл. viděti, укр. ви́діти;
р. болг. иде́я, бр. іде́я, п. ч. слц idea, вл. нл. ideja, м. схв.идеја, слн. ideja;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| іде́я | білоруська |
| иде́я | болгарська |
| ideja | верхньолужицька |
| ιδέα «вигляд; ідея» | грецька |
| ίδεĩν «бачити» (аорист) | грецька |
| idea | латинська |
| video «бачу» | латинська |
| схв | македонська |
| ideja | нижньолужицька |
| Idée | німецька |
| idea | польська |
| viděti | праслов’янська |
| иде́я | російська |
| idea | словацька |
| idéja | словенська |
| ви́діти | українська |
| idée | французька |
| idea | чеська |
хво́шка «шкура дохлої вівці або кози»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення на основі хво́їти або хвоста́ти «бити, лупити», оскільки назви шкури пов’язані з ідеєю «лупити, дерти, різати»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| хво́їти або хвоста́ти «бити, лупити» | ? |
| ідеєю «лупити, дерти, різати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України