ІГНОРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ігнорува́ти
запозичення з латинської мови;
лат. īgnōro «не знаю, не визнаю» утворене з заперечної частки і- та основи gnōr-, пов’язаної з прикметником gnarus «обізнаний», дієсловом nosco «знайомлюся, довідуюся, вивчаю», спорідненими з гр. γνώσκω «пізнаю», дінд. jñātáḥ «знайомий», псл. znati, укр. зна́ти;
р. игнори́ровать, бр. ігнараваць, п. вл. ignorować, ч. ignorovati, слц. ignorovať, болг. игнори́рам, м. игнори́ра, схв. игнòрисати, слн. ignorírati;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ігнарава́ць | білоруська |
| игнори́рам | болгарська |
| ignorować | верхньолужицька |
| γνώσκω «пізнаю» | грецька |
| jñātáḥ «знайомий» | давньоіндійська |
| īgnōro «не знаю, не визнаю» | латинська |
| gnarus «обізнаний» | латинська |
| nosco «знайомлюся, довідуюся, вивчаю» | латинська |
| игнори́ра | македонська |
| ignorować | польська |
| znati | праслов’янська |
| игнори́ровать | російська |
| игнòрисати | сербохорватська |
| ignorovať | словацька |
| ignorírati | словенська |
| зна́ти | українська |
| ignorovati | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України