ЄГЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
є́гер «мисливець, що керує полюванням; солдат особливого стрілецького полку; доглядач тварин у парках, радгоспах»
запозичення з німецької мови;
нвн. Jäger «мисливець; стрілець» пов’язане з дієсловом jagen «полювати, гнати», двн. jagōn «тс.», можливо, спорідненим з дінд. yahú- «невтомний, з молодими силами, син»;
р. е́герь, бр. болг. е́гер, п. jegier, слц. jáger, схв. jегер;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| е́гер | білоруська |
| е́гер | болгарська |
| jagōn «тс.» | давньоверхньонімецька |
| yahú- «невтомний, з молодими силами, син» | давньоіндійська |
| Jäger «мисливець; стрілець» | нововерхньонімецька |
| jegier | польська |
| е́герь | російська |
| jегер | сербохорватська |
| jáger | словацька |
| jagen «полювати, гнати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України