ЯЩІРКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
я́щір «ссавець, поширений в Африці та Азії; назва вимерлих плазунів і земноводних» (зоол.)
псл. (j)aščerъ ‹ *aščerъ, найімовірніше, походить з *ask-ščerъ «той, що риє печери, нори», де *ask- пов’язане з псл. *(j)askъ, з яким споріднені укр. [яски́ня] «печера», п. jaskinіa «тс.», а аščerъ – з укр. шкі́ра;
менш імовірні інші етимології, що пояснюють слово як виникле з іє. *ōk’u-sker- «швидкострибуче» (Bern. I 33) або пов’язують другу частину -sker- з іє. *(s)ker- «стрибати» (Черныx II 476), як утворене префіксом (j)a- від псл. *skor- (‹ іє. *(s)ker-/(s)kor-), укр. шкі́ра, тобто «тварина з особливою шкірою» (Ильинский AfSlPh 32, 340; РФВ 76, 248), як споріднене н. (Eid)echse «ящірка», англ. ask(er) «тс.» (Machek ESJČ 224) з дінд. ākhù- «миша, щур» (Потебня РФВ 7, 230), з гр. ἐσχαρός «якась риба» (Zubatý KZ 31, 15), з лат. stēlliō «зоряна ящірка» (Schrader y Walde–Hofm. II 588), з гр. σϰίουρος «білка» (Štrekelj AfSlPh 28, 514–516), з дінд. āścarya- «дивний, особливий» як «дивна тварина» (Machek KZ 64, 264), з фіно-угорським субстратом (пор. фін. hiiri «миша», морд.-ерз. čejeŕ, удм. šyr, манс. täŋkǝr, хант. jöŋkǝr, уг. egér «тс.») (Polák Orbis 1964, 13/2, 575);
р. я́щер «ящір», бр. я́шчар «тс.», я́шчарка «ящірка», др. ящеръ, ящерица «тс.», п. jaszczur «шагрень; (зоол.) саламандра, Salamandra; (палеонт.) ящір», jaszczurka «ящірка; (перен.) змія (про підступну жінку)», ч. ještěr «ящір», ještěrka «ящірка», ст. jěščer, jěščeř «ящір, дракон; ящірка», слц. jašter «ящір; (фольк.) змій; ящірка», jašterica, jašterka «ящірка; (перен.) змія (про жінку)», [(сх.) jaščur] «ящір», [(сх.) jaščurka] «ящірка», вл. ješćer «змія», ješčel «ящірка», ješćelca «тс.», нл. jašćeŕ «ящірка; саламандра», jašćerica «ящірка», полаб. vistăraićă (‹ *jaščerica) «ящірка», схв. (рідк.) [jȁšter] «ящірка», слн. [jâščerica] «ящірка», цсл. аштєръ, аштєрица «тс.», стсл. аштєръ «ящірка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
я́щереня
«маля ящірки»
ящери́ний
«той, що стосується ящірки»
я́щір
«саламандра, Salamandra; назва весняної гри та її головної дійової особи»
(зоол.)
я́щірка
«невеликий плазун із подовженим тілом, короткими лапками і довгим хвостом, Lacerta agilis, vericlis»
(зоол.)
я́щірний
«той, що стосується ящера»
я́щірний
ящури́ний
«тс.»
ящури́ця
«ящірка»
я́щурка
«ящірка; саламандра»
ящуря́чий
«ящериний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ask(er) «тс.» | англійська |
| я́шчар «тс.» | білоруська |
| я́шчарка «ящірка» | білоруська |
| ješćer «змія»«ящірка»«тс.» | верхньолужицька |
| ješčel «змія»«ящірка»«тс.» | верхньолужицька |
| ješćelca «змія»«ящірка»«тс.» | верхньолужицька |
| ἐσχαρός «якась риба» | грецька |
| σϰίουρος «білка» | грецька |
| ākhù- «миша, щур» | давньоіндійська |
| āścarya- «дивний, особливий» | давньоіндійська |
| ящеръ | давньоруська |
| ящерица «тс.» | давньоруська |
| *ōk'u-sker- «швидкострибуче» | індоєвропейська |
| *(s)ker- «стрибати» | індоєвропейська |
| *(s)ker-/(s)kor- | індоєвропейська |
| stēlliō «зоряна ящірка» | латинська |
| täŋkǝr | мансійська |
| jašćeŕ «ящірка; саламандра»«ящірка» | нижньолужицька |
| jašćerica «ящірка; саламандра»«ящірка» | нижньолужицька |
| (Eid)echse «тварина з особливою шкірою» | німецька |
| vistăraićă «ящірка» (‹ *jaščerica) | полабська |
| *jaščerica | полабська |
| jaskinіa «тс.» | польська |
| jaszczur «шагрень; (зоол.) саламандра, Salamandra; (палеонт.) ящір»«ящірка; (перен.) змія (про підступну жінку)» | польська |
| jaszczurka «шагрень; (зоол.) саламандра, Salamandra; (палеонт.) ящір»«ящірка; (перен.) змія (про підступну жінку)» | польська |
| (j)aščerъ | праслов’янська |
| *ask- | праслов’янська |
| *(j)askъ | праслов’янська |
| аščerъ | праслов’янська |
| *ask-ščerъ «той, що риє печери, нори» | праслов’янська |
| *aščerъ | праслов’янська |
| *skor- (‹ іє. *(s)ker-/(s)kor-) | праслов’янська |
| я́щер «ящір» | російська |
| jȁšter «ящірка» (рідк.) | сербохорватська |
| jašter «ящір; (фольк.) змій; ящірка»«ящірка; (перен.) змія (про жінку)» | словацька |
| jašterica «ящір; (фольк.) змій; ящірка»«ящірка; (перен.) змія (про жінку)» | словацька |
| jašterka «ящір; (фольк.) змій; ящірка»«ящірка; (перен.) змія (про жінку)» | словацька |
| jaščur «ящір» (сх.) | словацька |
| jaščurka «ящірка» (сх.) | словацька |
| jâščerica «ящірка» | словенська |
| аштєръ «ящірка» | старослов’янська |
| egér | угорська |
| šyr | удмуртська |
| яски́ня «печера» | українська |
| шкі́ра | українська |
| шкі́ра | українська |
| hiiri | фінська |
| jöŋkǝr | хантийська |
| аштєръ «тс.» | церковнослов’янська |
| аштєрица | церковнослов’янська |
| ještěr «ящір»«ящірка» | чеська |
| ještěrka «ящір»«ящірка» | чеська |
| jěščer «ящір, дракон; ящірка» (ст.) | чеська |
| jěščeř «ящір, дракон; ящірка» (ст.) | чеська |
| čejeŕ | ? |
я́щур «гостра інфекційна хвороба ратичних тварин» (вет.)
утворення, пов’язане з я́щірка (зоол.) (при запаленні слизової оболонки і шкіри з’являється шерехатість, що нагадує шкіру ящірки);
у формі я́щур, очевидно, запозичене з польської мови, однак значення «хвороба тварин» з’явилося в польському слові під впливом російської (Sławski I 522);
до перенесення назви живої істоти на хворобу пор. р. жа́ба, рак;
р. я́щур «хвороба тварин», бр. я́шчур «хвороба», п. jaszczur «ящір; хвороба», схв. jа̏штерица «нарив на язиці»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
я́щер
«нарив у горлі»
я́щурний
«той, що стосується ящура (хвороби)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́шчур «хвороба» | білоруська |
| jaszczur «ящір; хвороба» | польська |
| жа́ба | російська |
| рак | російська |
| я́щур «хвороба тварин» | російська |
| jа̏штерица «нарив на язиці» | сербохорватська |
| я́щірка (зоол.)(при запаленні слизової оболонки і шкіри з’являється шерехатість, що нагадує шкіру ящірки) | українська |
| я́щур | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України