ЯЧЕЙКА — ЕТИМОЛОГІЯ
ічія́ «очі (отвори) сітки, з якої виготовляють неводи»
видозмінене і зближене з основою слова о́чі запозичення з російської мови;
р. заст. Ячея́ «чарунка, вічко» (пор. р. яче́йка «тс.»), [вечея́] «отвір у жорні», як І с.-цсл. ѩЧА «зчленування», сболг. ѧча «тс.», очевидно, походить від псл. ęčaja і, можливо, споріднене з р. [укоть] «гак», др. укоть «кіготь, якір», лит. ánka «мотузяна петля», дінд. akáḥ «гак, скоба», гр. ὅγκος «гак», лат. uncus «тс.», двн. angul «петля, колючка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
очія́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ὅγκος «гак» | грецька |
| angul «петля, колючка» | давньоверхньонімецька |
| aṅkáḥ «гак, скоба» | давньоіндійська |
| укоть «кіготь, якір» | давньоруська |
| uncus «тс.» | латинська |
| ánka «мотузяна петля» | литовська |
| ęčaja | праслов’янська |
| ячея́ «чарунка, вічко» (пор. р. яче́йка «тс.») | російська |
| вечея́ «отвір у жорні» | російська |
| укоть «гак» | російська |
| яче́йка | російська |
| ѩча «зчленування» | сербо-церковнослов’янська |
| ѧча «тс.» | середньоболгарська |
| о́чі | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України