ЯТРІТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. jętriti (‹ *ętriti);

пов’язується (ЭССЯ 6, 71–72; Brückner 203; KZ 45, 49; Sławski I 541; Holub–Kop. 155; Holub–Lyer 224) із псл. *jętro (‹ *ętro) «печінка (‹ нутрощі)» (пор. укр. утро́ба);

менш прийнятне пояснення (Mikl. VGr. I 39; Fortunatov AfSlPh 11, 573; Брандт РФВ 22, 116; Pokorny 17; Moszyński JP 37/4, 298–299) як форми *intr-(iti) (з інфіксом і ступенем редукції) від кореня *aitr- «горіти», пор. лит. aitrùs «гіркий, терпкий, гострий» (Mikl. VGr. I 39; Bern. I 269–270);

з певними застереженнями приймаютьcя обидва тлумачення (Schuster-Šewc 457–458);

пов’язання з незбереженим праслов’янським відповідником н. Eiter «гній» (Mаtzenauer LF 8, 34–35; Machek ESJČ 229–230) сумнівне;

бр. раз’я́трыць «роз’ятрити», п. jątrzyć «ятрити; дратувати», ч. jitřiti, ст. jietřiti, слц. jatrit’ «тс.», вл. jětřić so «ятритися, гноїтися», нл. jětśiś se «тс.», схв. [jе́трити] «боліти; набрякати», стсл. обѧтрити «розпалити»;

псл. *jętry (род. в. одн. jętrъve), первісно основа на -r-, як mati, matere, укр. ма́ти з поширеним в індоєвропейських назвах спорідненості суфіксом -(t)er, -(t)r-;

вторинно слово перейшло на слов’ян-ському ґрунті до основ на -ū- під впливом назв типу псл. svekry, svekrъve;

споріднене з лит. ст. jéntė (род. в. jen-ters)/jentės, [(сх.) intė] «ятрівка», лтс. ìetere, iẽta a, дінд. yā́tār-, гр. ἐνάτηρ, фріг. (зн. в.) ἰανατέρα «тс.», лат. ianitrīcēs (мн.) (‹ *ianiter) «жінки братів», можливо, також вірм. ner-, nēr- «жінка чоловікового брата»;

іє. *i̯enǝter-/i̯n̥ˉtеr-/i̯n̥ˉtr- «ятрівка», де первісне значення кореневої частини неясне;

р. [я́тровь, ятро́ва, ятро́вка, я́тровья́, я́трови́ца] «ятрівка», бр. ятро́ўка «тс.», др. ятры (род. в. ятръве) «невістка (жінка брата)», п. ст. jątrew, jątrewka, jątrzewka «ятрівка», ч. ст. jatrvenicě, jatrušě, болг. етъ́рва «зовиця», м. jатрва «ятрівка», схв. jе̑трва, слн. jétrva, jétrvica, цсл. ѩтры (род. в. одн. ѩтръвє) «тс.»;