ЯТРЯНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

я́три́ти «спричиняти запалення, біль, подразнення»

псл. jętriti (‹ *ętriti);
пов’язується (ЭССЯ 6, 71–72; Brückner 203; KZ 45, 49; Sławski I 541; Holub–Kop. 155; Holub–Lyer 224) із псл. *jętro (‹ *ętro) «печінка (‹ нутрощі)» (пор. укр. утро́ба);
менш прийнятне пояснення (Mikl. VGr. I 39; Fortunatov AfSlPh 11, 573; Брандт РФВ 22, 116; Pokorny 17; Moszyński JP 37/4, 298–299) як форми *intr-(iti) (з інфіксом і ступенем редукції) від кореня *aitr- «горіти», пор. лит. aitrùs «гіркий, терпкий, гострий» (Mikl. VGr. I 39; Bern. I 269–270);
з певними застереженнями приймаютьcя обидва тлумачення (Schuster-Šewc 457–458);
пов’язання з незбереженим праслов’янським відповідником н. Eiter «гній» (Mаtzenauer LF 8, 34–35; Machek ESJČ 229–230) сумнівне;
бр. раз’я́трыць «роз’ятрити», п. jątrzyć «ятрити; дратувати», ч. jitřiti, ст. jietřiti, слц. jatrit’ «тс.», вл. jětřić so «ятритися, гноїтися», нл. jětśiś se «тс.», схв. [jе́трити] «боліти; набрякати», стсл. обѧтрити «розпалити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ятра́ «почервоніння і висипка на шкірі»
ятри́стий «той, що легко ятриться»
я́три́тися «не загоюватися (про рану); гноїтися»
ятри́ця «рана, яка не загоюється»
ятрі́ти «палати, горіти, яскраво світити»
ятря́ний «сповнений пристрасті, палкий; великий (про вогонь)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
раз'я́трыць «роз’ятрити» білоруська
jětřić so «ятритися, гноїтися» верхньолужицька
aitrùs «гіркий, терпкий, гострий» литовська
jětśiś se «тс.» нижньолужицька
Eiter «гній» німецька
jątrzyć «ятрити; дратувати» польська
jętriti (‹ *ętriti) праслов’янська
*ętriti праслов’янська
*jętro «печінка (‹ нутрощі)» (‹ *ętro)(пор. укр. утро́ба) праслов’янська
*ętro праслов’янська
*aitr- «горіти» (з інфіксом і ступенем редукції) праслов’янська
*intr-(iti) праслов’янська
jе́трити «боліти; набрякати» сербохорватська
jatrit' «тс.» словацька
обѧтрити «розпалити» старослов’янська
утро́ба українська
jitřiti чеська
jietřiti (ст.) чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України