ЯСТРІБ — ЕТИМОЛОГІЯ
я́стрибина́ «крик для відстрашування курей» (виг.)
не зовсім ясне;
можливо, з первісного окличного речення «ßстребе, нá!» від [я́стріб] «яструб» і на (виг.) «бери!»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́стріб «яструб» | українська |
я́струб «хижий птах, Acci-piter» (орн.)
псл. *(j)astrǫbъ, *(j)astrębъ/ь ‹ *(j)astrъ;
етимологія не з’ясована;
зверталася увага на подібне пізньолат. (месапське) astur «яструб» (ЭССЯ I 83–85);
у назві виділявся корінь *astr- зі значенням «швидкий» (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 287; Brückner 201; Sławski I 518–520);
у тому ж семантичному плані слово зіставлялося з гр. ὠϰύς, дінд. āc̦úṣ «швидкий», ав. āsu-, лат. ōcior «тс.» (Соболевский Slavia 5, 439; Bern. I 32–33; Ernout–Meillet 8), з гр. ὠϰύπτερος «швидкокрилий» і реконструювалася відповідна індоєвропейська форма *ōk’u-petros ‹ *ok’u-trepos (Machek ESJČ 224; Holub–Lyer 222);
назва розглядалася також як складне слово з першим компонентом зі значенням «той, що поїдає», і з другим *(а)rębъ «куріпка, рябчик» (Uhlenbeck KZ 40, 556–557);
припускалася спорідненість із гр. οἰ˜στρος «ґедзь; жало» (Булич ИОРЯС 10/2, 431–433);
р. болг. я́стреб «яструб», бр. я́страб, др. ястрябъ, п. jastrząb, ч. jestřáb, ст. jastřáb, слц. jastrab, вл. jatřob, нл. jastśeb «тс.», полаб. Jostrąˊb (власне ім’я), м. jаcтреб «яструб», схв. jа̏стреб «тс.», слн. jástreb «яструб; шуліка», цсл. астрѧбъ «яструб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
астря́б
з'яструбі́ти
«зро-битися подібним до яструба»
я́стер
«тс.»
я́стреб
«великий яструб, Accipiter gentilis L.»
ястребо́к
«малий яструб, Accipiter nisus L.; польовий лунь, Circus cyaneus L.»
я́стріб
«яструб»
я́стрібиця
«самиця яструба»
ястрібчук
«малий яструб, Accipiter nisus L.»
яструб'я́
«яструбеня»
яструбеня́
яструбе́ць
«(зменш.) яструб; малий яструб, Accipiter nisus L.»
яструби́ний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| āsu- | авестійська |
| я́страб | білоруська |
| я́стреб «яструб» | болгарська |
| jatřob | верхньолужицька |
| ὠϰύς | грецька |
| ὠϰύπτερος «швидкокрилий» | грецька |
| οἰ˜στρος «ґедзь; жало» | грецька |
| āc̦úṣ «швидкий» | давньоіндійська |
| ястрябъ | давньоруська |
| *ōk'u-petros | індоєвропейська |
| *ok'u-trepos | індоєвропейська |
| ōcior «тс.» | латинська |
| jаcтреб «яструб» | македонська |
| jastśeb «тс.» | нижньолужицька |
| astur «яструб» (месапське)(ЭССЯ I 83--85) | пізньолатинська |
| Jostrąˊb (власне ім’я) | полабська |
| jastrząb | польська |
| *(j)astrǫbъ | праслов’янська |
| *(j)astrębъ/ь | праслов’янська |
| *(j)astrъ | праслов’янська |
| *(а)rębъ «куріпка, рябчик» | праслов’янська |
| я́стреб «яструб» | російська |
| jа̏стреб «тс.» | сербохорватська |
| jastrab | словацька |
| jástreb «яструб; шуліка» | словенська |
| астрѧбъ «яструб» | церковнослов’янська |
| jestřáb | чеська |
| jastřáb (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України