ЯСТРУБ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *(j)astrǫbъ, *(j)astrębъ/ь ‹ *(j)astrъ;

етимологія не з’ясована;

зверталася увага на подібне пізньолат. (месапське) astur «яструб» (ЭССЯ I 83–85);

у назві виділявся корінь *astr- зі значенням «швидкий» (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 287; Brückner 201; Sławski I 518–520);

у тому ж семантичному плані слово зіставлялося з гр. ὠϰύς, дінд. āc̦úṣ «швидкий», ав. āsu-, лат. ōcior «тс.» (Соболевский Slavia 5, 439; Bern. I 32–33; Ernout–Meillet 8), з гр. ὠϰύπτερος «швидкокрилий» і реконструювалася відповідна індоєвропейська форма *ōk’u-petros ‹ *ok’u-trepos (Machek ESJČ 224; Holub–Lyer 222);

назва розглядалася також як складне слово з першим компонентом зі значенням «той, що поїдає», і з другим *(а)rębъ «куріпка, рябчик» (Uhlenbeck KZ 40, 556–557);

припускалася спорідненість із гр. οἰ˜στρος «ґедзь; жало» (Булич ИОРЯС 10/2, 431–433);

р. болг. я́стреб «яструб», бр. я́страб, др. ястрябъ, п. jastrząb, ч. jestřáb, ст. jastřáb, слц. jastrab, вл. jatřob, нл. jastśeb «тс.», полаб. Jostrąˊb (власне ім’я), м. jаcтреб «яструб», схв. jа̏стреб «тс.», слн. jástreb «яструб; шуліка», цсл. астрѧбъ «яструб»;

очевидно, результат народноетимологічного зближення я́струб з коструба́тий або контамінації слів ко́рша́к і я́струб;

пов’язане з я́струб;

назва зумовлена зов-нішньою подібністю квітів рослини до голови хижого птаха, пор. iншу назву рослини о́рлики;