ЯСТЕР — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з німецької мови;

нім. Áster «айстра» походить від гр. ἀστήρ, -έρος «зірка», спорідненого з нім. Stern «зірка», англ. star, φρ. étoile ‹ лат. stēlla, дінд. ав. stār- «тс.»;

квітку названо за формою, подібною до зірки;

р. а́стра, астер (XVIII ст.), бр. болг. а́стра, п. aster, jaster, рідк. astr, astra, ч. слц. astra, вл. asterka, нл. aster, слн. astra «тс.»;

псл. *(j)astrǫbъ, *(j)astrębъ/ь ‹ *(j)astrъ;

етимологія не з’ясована;

зверталася увага на подібне пізньолат. (месапське) astur «яструб» (ЭССЯ I 83–85);

у назві виділявся корінь *astr- зі значенням «швидкий» (Булаховський Вибр. пр. ІІІ 287; Brückner 201; Sławski I 518–520);

у тому ж семантичному плані слово зіставлялося з гр. ὠϰύς, дінд. āc̦úṣ «швидкий», ав. āsu-, лат. ōcior «тс.» (Соболевский Slavia 5, 439; Bern. I 32–33; Ernout–Meillet 8), з гр. ὠϰύπτερος «швидкокрилий» і реконструювалася відповідна індоєвропейська форма *ōk’u-petros ‹ *ok’u-trepos (Machek ESJČ 224; Holub–Lyer 222);

назва розглядалася також як складне слово з першим компонентом зі значенням «той, що поїдає», і з другим *(а)rębъ «куріпка, рябчик» (Uhlenbeck KZ 40, 556–557);

припускалася спорідненість із гр. οἰ˜στρος «ґедзь; жало» (Булич ИОРЯС 10/2, 431–433);

р. болг. я́стреб «яструб», бр. я́страб, др. ястрябъ, п. jastrząb, ч. jestřáb, ст. jastřáb, слц. jastrab, вл. jatřob, нл. jastśeb «тс.», полаб. Jostrąˊb (власне ім’я), м. jаcтреб «яструб», схв. jа̏стреб «тс.», слн. jástreb «яструб; шуліка», цсл. астрѧбъ «яструб»;