ЯСЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
я́сла «годівниця для худоби; дошкільний заклад для найменших дітей» (мн.)
псл. [jasla] (‹ *jěsla ‹ *ědsla), [jaslі] (‹ *jěslі ‹ *ědsli) «годівниця для худоби», що зводяться до іє. *ēd-, наявного у псл. ěsti, ědmь, укр. ї́сти;
споріднене з лит. ėˊdžios «ясла», ė˜desis «корм», гот. uzēta «тс.»;
до словотвору пор. гу́сла, весло́, пря́сло, пере́ве́сло́ тощо;
пов’язання слова безпосередньо з *ōd-, варіантом кореня *ēd- «їсти» (Machek ESJČ 223; Schuster-Šewc 432), непереконливе;
р. я́сли «ясла», бр. я́слі «тс.», др. ясли «ясла (для годівлі худоби)», п. (обл.) jasła, ст. jasły «ясла (для годівлі худоби)», ч. jesle «ясла (годівниця); ясла (дитячі)», ст. jěsli «ясла (годівниця)», слц. jasle «ясла (для худоби); ясла (дитяча установа)», вл. jasla «загорода для овець», нл. jasła, [jasły] «ясла (для худоби)», болг. я́сли (мн.) (одн. жін. р. я́сла) «ясла (годівниця); ясла (дитячі); притулок, де виховують дітей-сиріт», м. jасли «ясла (для худоби); ясла (дитячі)», схв. jа̏сле, jа̏сли «ясла (для худоби)», слн. jásli, [jâsle, jâsla], стсл. асли «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зая́сля
«ясла»
яселни́чий
«конюх»
я́се́льний
ясли́на
«ясла (годівниця)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
я́слі «тс.» | білоруська |
я́сли «ясла (годівниця); ясла (дитячі); притулок, де виховують дітей-сиріт» (мн.)(одн. жін. р. я́сла) | болгарська |
jasla «загорода для овець» | верхньолужицька |
uzēta «тс.» | готська |
ясли «ясла (для годівлі худоби)» | давньоруська |
*ēd- | індоєвропейська |
*ōd- | індоєвропейська |
*ēd- «їсти» | індоєвропейська |
ėˊdžios «ясла» | литовська |
ė˜desis «корм» | литовська |
jасли «ясла (для худоби); ясла (дитячі)» | македонська |
jasła | нижньолужицька |
jasły «ясла (для худоби)» | нижньолужицька |
jasła (обл.) | польська |
jasły «ясла (для годівлі худоби)» (ст.) | польська |
jasla (‹ *jěsla ‹ *ědsla) | праслов’янська |
jaslі «годівниця для худоби» (‹ *jěslі ‹ *ědsli) | праслов’янська |
ěsti | праслов’янська |
ědmь | праслов’янська |
*jěsla | праслов’янська |
*ědsla | праслов’янська |
*jěslі | праслов’янська |
*ědsli | праслов’янська |
я́сли «ясла» | російська |
jа̏сли | сербо-церковнослов’янська |
jа̏сле «ясла (для худоби)» | сербохорватська |
jasle «ясла (для худоби); ясла (дитяча установа)» | словацька |
jásli | словенська |
jâsle | словенська |
jâsla | словенська |
асли «тс.» | старослов’янська |
ї́сти | українська |
гу́сла | українська |
весло́ | українська |
пря́сло | українська |
пере́ве́сло́ | українська |
jesle «ясла (годівниця); ясла (дитячі)» | чеська |
jěsli «ясла (годівниця)» (ст.) | чеська |
я́сна́ «слизова оболонка ротової порожнини»
псл. *dęsna/dęslo ‹ *dent-sno-/dent-slo- походять від індоєвропейської назви зуба *dent-/dn̥t-/ dont- (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти»);
споріднені з лит. dantìs «зуб», прус. dantis, дінд. dán, ав. dantan-, лат. dens (род. в. dentis), гот. tunþus, ірл. det, кімр. dant, гр. ὀδών (род. в. ὀδόντος), іон. ὀδούς «тс.»;
малоймовірні припущення про походження слова з колишнього складного *dent-[mok]sna (Machek ESJČ 111) і про існування праслов’янського варіанта desna (поряд із *dęsna) (Mikkola IF 8, 303);
зіставлення слова (Брандт РФВ 21, 217) з дінд. dác̦ati, -te «кусає», гр. δάϰνω «кусаю» сумнівне;
р. дёсны (одн. десна́), бр. дзя́сны (одн. дзясна́), др. дясна (одн.), п. dziąsła (одн. dziąsło) «ясна», ст. діал. dziąsna, ч. dáseň «ясна», слц. d’asná (одн. d’asno) «ясна», вл. dźasna «ясна; піднебіння», dźasno «піднебіння; щелепа», нл. źěsna (одн. źěsno) «ясна; піднебіння», полаб. d’ǫsnă (‹ *dęsnă) «ясна», болг. [де́сни], схв. де̑сни, [dȇšli], слн. dlêsne (одн. dlêsna) «тс.», цсл. дєсна;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дя́сна
дя́сни
ясе́нний
я́сла́
я́сли
ясни́
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
dantan- | авестійська |
дзя́сны (одн. дзясна́) | білоруська |
де́сни | болгарська |
dźasna «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» | верхньолужицька |
dźasno «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» | верхньолужицька |
tunþus | готська |
ὀδών (род. в. ὀδόντος) | грецька |
δάϰνω «кусаю» | грецька |
dán | давньоіндійська |
dác̦ati | давньоіндійська |
dác̦ate «кусає» | давньоіндійська |
дясна (одн.) | давньоруська |
*dent-/dn̥t-/ dont- | індоєвропейська |
ὀδούς «тс.» | іонійський |
det | ірландська |
dant | кімрська |
dens (род. в. dentis) | латинська |
dantìs «зуб» | литовська |
źěsna «ясна; піднебіння» (одн. źěsno) | нижньолужицька |
*dent-[mok]sna | німецька |
d'ǫsnă «ясна» (‹ *dęsnă) | полабська |
dziąsła «ясна» (одн. dziąsło) | польська |
dziąsna (ст.) | польська |
dziąsna (діал.) | польська |
*dęsna/dęslo (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти») | праслов’янська |
*dent-sno-/dent-slo- | праслов’янська |
mok | праслов’янська |
desna | праслов’янська |
dantis | прусська |
дёсны (одн. десна́) | російська |
де̑сни | сербохорватська |
dȇšli | сербохорватська |
d'asná «ясна» (одн. d’asno) | словацька |
dlêsne «тс.» (одн. dlêsna) | словенська |
дєсна | церковнослов’янська |
dáseň «ясна» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України