ЯСКРИСТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
яскра́вий «який випромінює сильне світло, сяючий»
псл. jask-ravъ(jь) ‹ *jěskravъ(jь) ‹ *ěskravъ(jь) є похідним від jaskra (‹ *ěskra) «іскра» (пор. п. jaskra «тс.»), іменникa того самого кореня, що й псл. *jьskra, укр. і́cкра, але з іншим ступенем вокалізму;
етимологічно споріднене також із псл. *(j)ěsknъ(jь), укр. я́сни́й;
припущення про польське походження укр. яскра́вий (Sławski І 515) необґрунтоване;
бр. яскра́вы «яскравий», п. jaskrawy, вл. jaskrawy «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
яскраві́ти
яскраві́шати
я́скрало
«блискітки, лелітки, сухозлітка»
яскри́стий
«іскристий»
яскри́ти(ся)
«яскраво сяяти, іскритися»
яскри́ця
«іскристе світло»
яскрі́ти(ся)
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
яскра́вы «яскравий» | білоруська |
jaskrawy «тс.» | верхньолужицька |
jaskrawy | польська |
jask-ravъ(jь) ‹ *jěskravъ(jь) ‹ *ěskravъ(jь) «іскра» (‹ *ěskra)(пор. п. jaskra «тс.») | праслов’янська |
*jьskra | праслов’янська |
jaskra | праслов’янська |
*(j)ěsknъ(jь) | праслов’янська |
і́cкра | українська |
я́сни́й | українська |
яскра́вий | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України