ЯСКИНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. [jaskyn’i ‹ jěskyn’i ‹ *ěskyn’i], [*jaskъ ‹ *jěskъ ‹ *ěskъ];

пов’язується з псл. *ězva (‹ jazva) «яма, нора; рана», укр. я́зва (пор. схв. ст. jаzvina «нора борсука; лігво»);

щодо паралелізму суфіксів -k-/-v- пор. псл. dikъ «дикий» : divъ «тс.», укр. ди́кий : ди́вий;

менш переконливе пов’язання (Brückner 200) із др. яскъ, aскъ «скриня», п. jaszcz, jaszczyk, укр. я́щик (із загальною семантикою «схованка»);

недостатньо аргументована спроба зближення (Machek ESJČ 223) з ч. [iskat’] «розколювати, дробити»;

не можна повністю виключити можливість запозичення слова з польської або словацької мов;

п. jaskinia «печера», ст. jaskini, askinia, ч. jeskyně, ст. jěskyně, слц. jaskyňa, нл. jašk «отвір у барилі; вхід у ятір»;

немає достатніх підстав для пов’язання з дісл. ál (ǫ́l) «ремінь» (Matzenauer LF 8, 16);

пов’язувалося з іє. *ank- «гнути» (Bern. I 267; Фасмер IV 571), з яски́ня «печера» (тоді первісне значення «заглиблення в чомусь», «лунка») (Черных II 475);

псл. [*ęčaja];

утворення з суфіксом -ěja, похідне від *ękt’i «гнути, згинати, складати петлею, кільцем»;

р. ячея́ «заглиблення, дірочка; кожна окрема ланка в сітці», бр. ячэ́я «тс.», [я́чыя] «окрема ланка в сітці», [ве́чай] «тс.», др. ячая «зв’язок, скріпа, скріплення», болг. ст. ачая, цсл. ѩчаа;

псл. (j)aščerъ ‹ *aščerъ, найімовірніше, походить з *ask-ščerъ «той, що риє печери, нори», де *ask- пов’язане з псл. *(j)askъ, з яким споріднені укр. [яски́ня] «печера», п. jaskinіa «тс.», а аščerъ – з укр. шкі́ра;

менш імовірні інші етимології, що пояснюють слово як виникле з іє. *ōk’u-sker- «швидкострибуче» (Bern. I 33) або пов’язують другу частину -sker- з іє. *(s)ker- «стрибати» (Черныx II 476), як утворене префіксом (j)a- від псл. *skor- (‹ іє. *(s)ker-/(s)kor-), укр. шкі́ра, тобто «тварина з особливою шкірою» (Ильинский AfSlPh 32, 340; РФВ 76, 248), як споріднене н. (Eid)echse «ящірка», англ. ask(er) «тс.» (Machek ESJČ 224) з дінд. ākhù- «миша, щур» (Потебня РФВ 7, 230), з гр. ἐσχαρός «якась риба» (Zubatý KZ 31, 15), з лат. stēlliō «зоряна ящірка» (Schrader y Walde–Hofm. II 588), з гр. σϰίουρος «білка» (Štrekelj AfSlPh 28, 514–516), з дінд. āścarya- «дивний, особливий» як «дивна тварина» (Machek KZ 64, 264), з фіно-угорським субстратом (пор. фін. hiiri «миша», морд.-ерз. čejeŕ, удм. šyr, манс. täŋkǝr, хант. jöŋkǝr, уг. egér «тс.») (Polák Orbis 1964, 13/2, 575);

р. я́щер «ящір», бр. я́шчар «тс.», я́шчарка «ящірка», др. ящеръ, ящерица «тс.», п. jaszczur «шагрень; (зоол.) саламандра, Salamandra; (палеонт.) ящір», jaszczurka «ящірка; (перен.) змія (про підступну жінку)», ч. ještěr «ящір», ještěrka «ящірка», ст. jěščer, jěščeř «ящір, дракон; ящірка», слц. jašter «ящір; (фольк.) змій; ящірка», jašterica, jašterka «ящірка; (перен.) змія (про жінку)», [(сх.) jaščur] «ящір», [(сх.) jaščurka] «ящірка», вл. ješćer «змія», ješčel «ящірка», ješćelca «тс.», нл. jašćeŕ «ящірка; саламандра», jašćerica «ящірка», полаб. vistăraićă (‹ *jaščerica) «ящірка», схв. (рідк.) [jȁšter] «ящірка», слн. [jâščerica] «ящірка», цсл. аштєръ, аштєрица «тс.», стсл. аштєръ «ящірка»;