ЯСЕНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
я́сен «Fraxinus L.» (бот.)
розглядається також (Machek ESJČ 217; Jm. rostl. 180; Skok I 759) як слово праєвропейського походження;
споріднене з лит. úosis «ясен», лтс. osis (фонет. uôsis), прус. woasis (‹ *ōsi-) «тс.», лат. ornus (‹ *ōs-en-os) «порода ясена», кімр. onnen (‹ *os-nā) «ясен», з апофонією кореневого голосного та іншим суфіксом: дісл. askr, двн. ask, н. Esche «тс.», алб. ah (‹ *aska-) «бук», вірм. haс̣i «ясен», гр. -ωίς (‹ ōσι-) в ἀχερωίς «біла тополя»;
іє. *ōs-/ŏs- «різкий, яскравий, ясний» із розширенням -і- у прямих відмінках і -en- у непрямих, яке у слов’ян проникло в усю парадигму;
псл. (j)asenъ/ь, osenъ/ь, [*(j)asьnъ/ь];
р. бр. я́сень (бот.) «ясен», др. ясьнъ «ясен», п. jesion, [jasion, jasień], ст. jasiеn, jеsiеn, jеsień, ч. jasan, [jesen, jeseň, jasen, jaseň], слц. jaseň, вл. нл. jaseń, полаб. josin (чол. р.) (‹ *jasenь), болг. я́сен, о́cен, м. jасен, схв. jа̏се̑н, слн. jȇsen, [jásen];
Фонетичні та словотвірні варіанти
ясеневаті
«Fraxineae»
ясене́ць
«ясенець, Dictamnus L. РУС, ВеБ, Mak; [зубниця, Dentaria L.; золототисячник, Centaurium Hill.] Mak»
(бот.)
ясени́на
ясениско
«ясен звичайний, Fraxinus excelsior L.»
(згруб.)
ясенище
«тс.»
(згруб.)
ясенчук
«молодий ясен»
я́сень
«ясен; [білий, ясенець білий, Dictamnus albus L. Mak]»
ясінець
«ясенець білий, Dictamnus albus L.»
ясі́нниця
«синя стягівка, Catocala fraxini»
(ент.)
я́сінь
«ясен»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ah «бук» (‹ *aska-) | албанська |
| *aska- | албанська |
| я́сень «ясен» (бот.) | білоруська |
| я́сен | болгарська |
| о́cен | болгарська |
| jaseń | верхньолужицька |
| haс̣i «ясен» | вірменська |
| ἀχερωίς «біла тополя» | грецька |
| -ωίς «біла тополя» | грецька |
| ōσι- | грецька |
| ask | давньоверхньонімецька |
| askr | давньоісландська |
| ясьнъ «ясен» | давньоруська |
| *ōs-/ŏs- «різкий, яскравий, ясний» | індоєвропейська |
| onnen «ясен» (‹ *os-nā) | кімрська |
| *os-nā | кімрська |
| ornus «порода ясена» (‹ *ōs-en-os) | латинська |
| *ōs-en-os | латинська |
| osis (фонет. uôsis) | латиська |
| uôsis | латиська |
| úosis «ясен» | литовська |
| jасен | македонська |
| jaseń | нижньолужицька |
| Esche «тс.» | німецька |
| josin (чол. р.)(‹ *jasenь) | полабська |
| jesion | польська |
| jasion | польська |
| jasień | польська |
| jasiеn (ст.) | польська |
| jеsiеn (ст.) | польська |
| jеsień (ст.) | польська |
| (j)asenъ/ь | праслов’янська |
| *(j)asьnъ/ь | праслов’янська |
| osenъ/ь | праслов’янська |
| woasis «тс.» (‹ *ōsi-) | прусська |
| *ōsi- | прусська |
| я́сень «ясен» (бот.) | російська |
| jа̏се̑н | сербохорватська |
| jaseň | словацька |
| jȇsen | словенська |
| jásen | словенська |
| jasan | чеська |
| jesen | чеська |
| jeseň | чеська |
| jasen | чеська |
| jaseň | чеська |
фрасен «ясен, Fraxinus excelsior L.» (бот.)
не зовсім ясне;
лат. frāxinus споріднене з дінд. bhūrjaḥ «вид берези», псл. *berza, укр. бере́за;
можливо, результат контамінації латинського наукового терміна frāxinus «ясен» і укр. я́сен;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bhūrjaḥ «вид берези» | давньоіндійська |
| frāxinus | латинська |
| frāxinus «ясен» | латинська |
| *berza | праслов’янська |
| бере́за | українська |
| я́сен | українська |
я́сни́й «який випромінює світло»
реконструкція псл. *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-) (Schuster-Šewc 432) не досить обґрунтована;
витлумачення слова як фіно-угорського лексичного субстратного елемента, спорідненого з фін. sää «погода», хант. säŋki «світло» (Polák Orbis 1964 13/2, 575) малоймовірне;
псл. jasnъ(jь) ‹ *jěsnъ(jь) ‹ *ěsknъ(jь) пов’язане з jaskravъ(jь), *(j)ěskravъ(jь), *jьskra, укр. яскра́вий, і́скра;
далі реконструюється безсуфіксне *eš- ‹ іє. *аidh- «горіти, палати», споріднене з лит. áiškus «ясний, чіткий», можливо, також з тох. В yesäñ «ясний, чіткий», що продовжують іє. *āіs- «жар»;
-k- перед -n- випало, як і в інших давніх утвореннях, пор. др. тѣснъ ‹ псл. *těsknъ (споріднене з tiskati), др. прѣснъ ‹ псл. *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний»);
пов’язання (Brückner 200–201) з ч. jásati «кричати з радощів», jasovati, до яких як семантичну паралель наводять лат. clārus «ясний» від clāmo «кричу», непереконливе;
р. я́сный «ясний», бр. я́сны, др. ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий», п. вл. нл. jasny «ясний», ч. слц. jasný, болг. я́сен, м. jасен, схв. jа̏сан, слн. jásen, стсл. аснъ, цсл. асьнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
з'ясо́вувати
об'ясня́ти
проясня́ти
роз'ясня́ти
яса́
«світло, сяйво»
ясене́ць
«перша тонка крига на річці»
ясе́нний
«ясний»
я́сень
«полярна зірка»
я́ска
«усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка»
ясне́ць
«поверхня гладкої криги, не покритої снігом; прозора крига»
ясни́на́
«світло; ясна погода, година УРС, СУМ; світло від вогню Г»
ясни́ти
«робити блискучим, полірувати; з’ясовувати»
ясни́тися
«сяяти, виблискувати»
ясні́ти
ясні́шати
я́сно́
яснове́ць
«зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica L. Нед, Mak; меландрій червоний, Melandrium rubrum Garcke. Mak»
(бот.)
яснота́
яснотка
«глуха кропива, Lamium amplexicaule L.»
(бот.)
яснува́тий
я́сонька
я́сочка
ясува́ти
«з’ясовувати; виявляти»
(заст., поет.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́сны | білоруська |
| я́сен | болгарська |
| jasny «ясний» | верхньолужицька |
| тѣснъ | давньоруська |
| прѣснъ | давньоруська |
| ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий» | давньоруська |
| *ōs-t-n- | індоєвропейська |
| *аidh- «горіти, палати» | індоєвропейська |
| *āіs- «жар» | індоєвропейська |
| clārus «ясний» | латинська |
| clāmo «кричу» | латинська |
| áiškus «ясний, чіткий» | литовська |
| prėˊskas | литовська |
| jасен | македонська |
| jasny «ясний» | нижньолужицька |
| jasny «ясний» | польська |
| *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-)(Schuster-Šewc 432) | праслов’янська |
| jasnъ(jь) | праслов’янська |
| *(j)ěskravъ(jь) | праслов’янська |
| *jьskra | праслов’янська |
| *jěsnъ(jь) | праслов’янська |
| *ěsknъ(jь) | праслов’янська |
| jaskravъ(jь) | праслов’янська |
| *eš- | праслов’янська |
| *těsknъ (споріднене з tiskati) | праслов’янська |
| *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний») | праслов’янська |
| tiskati | праслов’янська |
| я́сный «ясний» | російська |
| jа̏сан | сербохорватська |
| jasný | словацька |
| jásen | словенська |
| аснъ | старослов’янська |
| yesäñ «ясний, чіткий» | тохарська В |
| яскра́вий | українська |
| і́скра | українська |
| sää «погода» | фінська |
| säŋki «світло» | хантийська |
| асьнъ «тс.» | церковнослов’янська |
| jásati «кричати з радощів» | чеська |
| jasovati | чеська |
| jasný | чеська |
я́щик «виріб із дощок, фанери, який використовують для пакування, зберігання, перенесення чого-небудь»
утворення, що продовжує др. яскъ, аскъ «кошик», для якого припускається запозичення зі скандинавських мов;
пор. шв. ст. asker, дісл. askr «дерев’яна посудина (з ясена)», що походять від дсканд. аskr «ясен», спорідненого з укр. я́сен;
пов’язання (Mikl. EW 101; Bern. I 32) з дісл. eski «кошик, чашка», з гр. ἀσϰός «шкіряний мішок» (Meringer WuS 7, 2–3), з н. Asch «посуд», двн. asc «полумисок; посуд» (Karłowicz SWO 231) менш вірогідні;
р. я́щик «ящик; шухляда; скринька», бр. [я́шчык] «однодонна бочка, високий цебер із кришкою», др. аскъ, яскъ «кошик», п. jaszсz (військ.) «зарядний ящик; (заст., діал.) ящик», ст. jaszczek, [jaszczyk] (зменш.) «ящичок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
я́щичник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́шчык «однодонна бочка, високий цебер із кришкою» | білоруська |
| ἀσϰός «шкіряний мішок» | грецька |
| asc «полумисок; посуд» | давньоверхньонімецька |
| askr «дерев’яна посудина (з ясена)» | давньоісландська |
| eski «кошик, чашка» | давньоісландська |
| яскъ | давньоруська |
| аскъ «кошик» | давньоруська |
| аскъ | давньоруська |
| яскъ «кошик» | давньоруська |
| Asch «посуд» | німецька |
| jaszсz «зарядний ящик; (заст., діал.) ящик» (військ.) | польська |
| jaszczek (ст.) | польська |
| jaszczyk «ящичок» (зменш.)(ст.) | польська |
| я́щик «ящик; шухляда; скринька» | російська |
| я́сен | українська |
| asker (ст.) | шведська |
| аskr «ясен» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України