ЯСЕННА — ЕТИМОЛОГІЯ

я́сна́ «слизова оболонка ротової порожнини»

псл. *dęsna/dęslo ‹ *dent-sno-/dent-slo- походять від індоєвропейської назви зуба *dent-/dn̥t-/ dont- (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти»);
споріднені з лит. dantìs «зуб», прус. dantis, дінд. dán, ав. dantan-, лат. dens (род. в. dentis), гот. tunþus, ірл. det, кімр. dant, гр. ὀδών (род. в. ὀδόντος), іон. ὀδούς «тс.»;
малоймовірні припущення про походження слова з колишнього складного *dent-[mok]sna (Machek ESJČ 111) і про існування праслов’янського варіанта desna (поряд із *dęsna) (Mikkola IF 8, 303);
зіставлення слова (Брандт РФВ 21, 217) з дінд. dác̦ati, -te «кусає», гр. δάϰνω «кусаю» сумнівне;
р. дёсны (одн. десна́), бр. дзя́сны (одн. дзясна́), др. дясна (одн.), п. dziąsła (одн. dziąsło) «ясна», ст. діал. dziąsna, ч. dáseň «ясна», слц. d’asná (одн. d’asno) «ясна», вл. dźasna «ясна; піднебіння», dźasno «піднебіння; щелепа», нл. źěsna (одн. źěsno) «ясна; піднебіння», полаб. d’ǫsnă (‹ *dęsnă) «ясна», болг. [де́сни], схв. де̑сни, [dȇšli], слн. dlêsne (одн. dlêsna) «тс.», цсл. дєсна;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дя́сна
дя́сни
ясе́нний
я́сла́
я́сли
ясни́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
dantan- авестійська
дзя́сны (одн. дзясна́) білоруська
де́сни болгарська
dźasna «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» верхньолужицька
dźasno «ясна; піднебіння»«піднебіння; щелепа» верхньолужицька
tunþus готська
ὀδών (род. в. ὀδόντος) грецька
δάϰνω «кусаю» грецька
dán давньоіндійська
dác̦ati давньоіндійська
dác̦ate «кусає» давньоіндійська
дясна (одн.) давньоруська
*dent-/dn̥t-/ dont- індоєвропейська
ὀδούς «тс.» іонійський
det ірландська
dant кімрська
dens (род. в. dentis) латинська
dantìs «зуб» литовська
źěsna «ясна; піднебіння» (одн. źěsno) нижньолужицька
*dent-[mok]sna німецька
d'ǫsnă «ясна» (‹ *dęsnă) полабська
dziąsła «ясна» (одн. dziąsło) польська
dziąsna (ст.) польська
dziąsna (діал.) польська
*dęsna/dęslo (для якої припускався зв’язок із коренем *ed- «їсти») праслов’янська
*dent-sno-/dent-slo- праслов’янська
mok праслов’янська
desna праслов’янська
dantis прусська
дёсны (одн. десна́) російська
де̑сни сербохорватська
dȇšli сербохорватська
d'asná «ясна» (одн. d’asno) словацька
dlêsne «тс.» (одн. dlêsna) словенська
дєсна церковнослов’янська
dáseň «ясна» чеська

я́сни́й «який випромінює світло»

псл. jasnъ(jь) ‹ *jěsnъ(jь) ‹ *ěsknъ(jь) пов’язане з jaskravъ(jь), *(j)ěskravъ(jь), *jьskra, укр. яскра́вий, і́скра;
далі реконструюється безсуфіксне *eš- ‹ іє. *аidh- «горіти, палати», споріднене з лит. áiškus «ясний, чіткий», можливо, також з тох. В yesäñ «ясний, чіткий», що продовжують іє. *āіs- «жар»;
-k- перед -n- випало, як і в інших давніх утвореннях, пор. др. тѣснъпсл. *těsknъ (споріднене з tiskati), др. прѣснъпсл. *prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний»);
пов’язання (Brückner 200–201) з ч. jásati «кричати з радощів», jasovati, до яких як семантичну паралель наводять лат. clārus «ясний» від clāmo «кричу», непереконливе;
витлумачення слова як фіно-угорського лексичного субстратного елемента, спорідненого з фін. sää «погода», хант. säŋki «світло» (Polák Orbis 1964 13/2, 575) малоймовірне;
реконструкція псл. *(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-) (Schuster-Šewc 432) не досить обґрунтована;
р. я́сный «ясний», бр. я́сны, др. ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий», п. вл. нл. jasny «ясний», ч. слц. jasný, болг. я́сен, м. jасен, схв. jа̏сан, слн. jásen, стсл. аснъ, цсл. асьнъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

з'ясо́вувати
об'ясня́ти
проясня́ти
роз'ясня́ти
яса́ «світло, сяйво»
ясене́ць «перша тонка крига на річці»
ясе́нний «ясний»
я́сень «полярна зірка»
я́ска «усе блискуче; іскристий пластівець снігу, сніжинка»
ясне́ць «поверхня гладкої криги, не покритої снігом; прозора крига»
ясни́на́ «світло; ясна погода, година УРС, СУМ; світло від вогню Г»
ясни́ти «робити блискучим, полірувати; з’ясовувати»
ясни́тися «сяяти, виблискувати»
ясні́ти
ясні́шати
я́сно́
яснове́ць «зірки садові (татарське мило), Lychnis chalcedonica L. Нед, Mak; меландрій червоний, Melandrium rubrum Garcke. Mak» (бот.)
яснота́
яснотка «глуха кропива, Lamium amplexicaule L.» (бот.)
яснува́тий
я́сонька
я́сочка
ясува́ти «з’ясовувати; виявляти» (заст., поет.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́сны білоруська
я́сен болгарська
jasny «ясний» верхньолужицька
тѣснъ давньоруська
прѣснъ давньоруська
ясьныи «яскравий; ясний; чіткий; зрозумілий» давньоруська
*аidh- «горіти, палати» індоєвропейська
*āіs- «жар» індоєвропейська
*ōs-t-n- індоєвропейська
clārus «ясний» латинська
clāmo «кричу» латинська
áiškus «ясний, чіткий» литовська
prėˊskas литовська
jасен македонська
jasny «ясний» нижньолужицька
jasny «ясний» польська
jasnъ(jь) праслов’янська
*(j)ěskravъ(jь) праслов’янська
*jьskra праслов’янська
*jěsnъ(jь) праслов’янська
*ěsknъ(jь) праслов’янська
jaskravъ(jь) праслов’янська
*eš- праслов’янська
*těsknъ (споріднене з tiskati) праслов’янська
*prěsknъ (споріднене з лит. prėˊskas «прісний») праслов’янська
tiskati праслов’янська
*(j)astnъ (‹ іє. *ōs-t-n-)(Schuster-Šewc 432) праслов’янська
я́сный «ясний» російська
jа̏сан сербохорватська
jasný словацька
jásen словенська
аснъ старослов’янська
yesäñ «ясний, чіткий» тохарська В
яскра́вий українська
і́скра українська
sää «погода» фінська
säŋki «світло» хантийська
асьнъ «тс.» церковнослов’янська
jásati «кричати з радощів» чеська
jasovati чеська
jasný чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України