ЯРУНКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
яруно́к «столярний косинець на половину прямого кута»
запозичене з німецької мови, можливо, за посередництвом російської;
н. Gehrung «площина, розташована косо щодо прямого кута і сам цей напрямок» утворене від Gehren «трикутник, клин; пола, клин (сукні)», похідного від Ger «спис» (‹ двн. gēr «тс.»), спорідненого з дангл. gār, дісл. geirr, а також із гр. χαĩος «ціпок»;
р. яруно́к, (заст.) еруно́к (1794), [геруно́к] «тс.», п. gierunek «з’єднування двох карнизів, планок тощо, що сходяться під кутом»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| χαĩος «ціпок» | грецька |
| gār | давньоанглійська |
| gēr | давньоверхньонімецька |
| geirr | давньоісландська |
| Gehrung «площина, розташована косо щодо прямого кута і сам цей напрямок» | німецька |
| Gehren «трикутник, клин; пола, клин (сукні)» | німецька |
| Ger «спис» (‹ двн. gēr «тс.») | німецька |
| gierunek «з’єднування двох карнизів, планок тощо, що сходяться під кутом» | польська |
| яруно́к (заст.)(1794) | російська |
| геруно́к «тс.» | російська |
| еруно́к | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України