ЯРУЖНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
яр «долина з крутими боками»
запозичення з тюркських мов;
дтюрк. jar «яр, яруга» походить від дієслівного кореня jar- «розсікати, розрубувати, розколювати, розщеплювати», представленого в тур. yar-, уйг. аз. туркм. ног. тат. башк. яр-, кирг. каз. ккалп. жар-, узб. ёр-, алт. дьар-, хак. тув. чар, чув. c̦ур «тс.», як. саркаах «розщеплений на тонкі скіпки», сарт «тонка дранка або скіпки»;
отже, первісне значення слова «розколина»;
пов’язання з тюрк. jaryk, jaruk (jarug) (Sławski I 501–502; Mikl. EW 100; Karłowicz SWO 229; Bern. I 445–446; Lokotsch 74–75; Горяев 436; Преобр. IІ, вып. последний 139; Сziżewski PF III 79; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 301–302), а також з тюрк. аryk (Mikl. TEl I 248) менш імовірне;
непереконливі спроби пояснення слова як праслов’янського (з індоєвропейського) за походженням: пов’язання з дінд. íriṇam «діра, тріщина в землі» (Потебня РФВ 6, 146) або з псл. jarъ «ярий, несамовитий» (Kretschmer Glotta 11, 108; Schuster-Šewc 429–430);
р. бр. яр «стрімкий, урвистий берег, схил; урвище», др. яруга «яр, ущелина», п. jar «яр», ч. [jár] «рів, рівчак», [járek] «струмок», слц. jarok «рів, рівчак; струмок», болг. [яр] «стрімкий берег, урвище», схв. jàруга «яр, байрак; вибій; велика калюжа; траншея», слн. járek «рів, рівчак; окоп»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́ярок
зая́рний
«той, хто живе за яром»
зая́ровець
«той, хто живе за яром»
заяро́вувати
«вкладати, вставляти (про полиці в шафі)»
зая́рок
«тс.»
пере́ярок
«яр, що перетинає інший яр»
пояру́жник
«чекан, Saxicola ВеБ; чикалка (звичайна камінка), Oenanthe oenanthe L. Шарл»
(орн.)
прия́р'я
прияро́вий
при́ярок
прияру́жний
яркува́тий
ярова́тий
«яркуватий»
ярова́тість
«подібна до яру будова річкової долини»
яро́к
«невеликий яр; [струмок]»
яру́га
«великий яр, [невелике заглиблення з виразними берегами, буває наповнене водою тільки після сильного дощу і після снігу]»
яру́жний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| яр- | азербайджанська |
| дьар- | алтайська |
| яр- | башкирська |
| яр «стрімкий, урвистий берег, схил; урвище» | білоруська |
| яр «стрімкий берег, урвище» | болгарська |
| íriṇam «діра, тріщина в землі» | давньоіндійська |
| яруга «яр, ущелина» | давньоруська |
| jar «яр, яруга» | давньотюркська |
| jar- «розсікати, розрубувати, розколювати, розщеплювати» | давньотюркська |
| жар- | казахська |
| жар- | каракалпакська |
| жар- | киргизька |
| яр- | ногайська |
| jar «яр» | польська |
| jarъ «ярий, несамовитий» | праслов’янська |
| яр «стрімкий, урвистий берег, схил; урвище» | російська |
| jàруга «яр, байрак; вибій; велика калюжа; траншея» | сербохорватська |
| jarok «рів, рівчак; струмок» | словацька |
| járek «рів, рівчак; окоп» | словенська |
| яр- | татарська |
| чар | тувинська |
| yar- | турецька |
| яр- | туркменська |
| jaryk | тюркські |
| jaruk (jarug)(Sławski I 501--502; Mikl. EW 100; Karłowicz SWO 229; Bern. I 445--446; Lokotsch 74--75; Горяев 436; Преобр. IІ, вып. последний 139; Сziżewski PF III 79; Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 301--302) | тюркські |
| аryk | тюркські |
| jarug | тюркські |
| ёр- | узбецька |
| яр- | уйгурська |
| чар | хакаська |
| jár «рів, рівчак» | чеська |
| járek «струмок» | чеська |
| c̦ур «тс.» | чуваська |
| саркаах «розщеплений на тонкі скіпки» | якутська |
| сарт «тонка дранка або скіпки» | якутська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України