ЯРМІС — ЕТИМОЛОГІЯ
ярмі́с «засіб, спосіб; лад, порядок; привід»
не зовсім ясне;
можливо, виникло на основі нлат. armistitĭum «перемир’я» в бурсацькому арго;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ярми́з
«безладдя Нед; неприємність Пі»
ярми́с
«метушня, розгардіяш, веремія»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| armistitĭum «перемир’я» | новолатинська |
гарми́з «клопіт; привід»
неясне;
можливо, запозичене з тюркських мов;
пор. тат. [ӓрмӓч] «горе, турбота», каз. армаш «сильне бажання», ӓрмӓш «тс.», яке виводиться від перс. ärman «бажання, сум»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гарми́зка
«тс.»
ярми́с
«привід, спосіб, засіб»
ярмі́з
ярмі́с
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| армаш «сильне бажання» | казахська |
| ärman «бажання, сум» | перська |
| ӓрмӓч «горе, турбота» | татарська |
| ӓрмӓч «горе, турбота» | ? |
| ӓрмӓш «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України