ЯРЛИК — ЕТИМОЛОГІЯ

ярли́к «наклейка на чомусь з назвою, тавром, указівкою тощо»

запозичене з монгольської і татарської мов за часів Золотої Орди;
тат. ярлык «письмовий указ, грамота хана», дтюрк. jarlїγ «веління, наказ, припис», монг. ст. jarlig «наказ, указ» (монг. суч. зарлиг «тс.»);
звуження значення слова («етикетка») було пов’язане, очевидно, з митницькою практикою контролю товарів;
р. ярлы́к «тс.; (ст.) грамота татарських ханів, лист (від хана або до хана)», бр. ярлы́к «наклейка», п. [jarłyk] «писемний дозвіл; записка; квитанція; етикетка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ярлы́к «наклейка» білоруська
jarlїγ «веління, наказ, припис» давньотюркська
jarlig «наказ, указ» (монг. суч. зарлиг «тс.»)(ст.) монгольська
зарлиг монгольська
jarłyk «писемний дозвіл; записка; квитанція; етикетка» польська
ярлы́к «тс.; (ст.) грамота татарських ханів, лист (від хана або до хана)» російська
ярлык «письмовий указ, грамота хана» татарська

ярли́к «грубий, добірний очерет Дз; найдовший і найтовщий очерет, яким укривають хату Мо»

неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти

полуярли́к «грубий, добірний очерет, дещо нижчий і тонший від ярлика»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України