ЯРИНА — ЕТИМОЛОГІЯ
Іри́на
через церковнослов’янське посередництво запозичено з грецької мови;
гр. Εἰρήνη, Εἰρηναĩος утворені на основі іменника εἰρήνη «мир, спокій, мирне життя», дальші зв’язки якого неясні;
р. Ирина, Ириний, бр. Ірына, Ірэ́н, Арына, Яры́на, Ірыне́й, п. Irena, ч. Jiřina, Irena, Ireneus, слц. Irena, Irina, Irenej, болг. Ирина, Ирйн, Ираней, м. Ирина, И рине j, схв. Ирена, И’рене՝j, слн. Irena, стсл. Ирина, Иpи, ИPИНЕЙ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ирина
«мирна; покой»«мирный, спокойный»
(1627), Ирин ей (1627)
Ірен
Ірена
Їри́на
(Me)
Орися
Орйна
Орйшка
Ярина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Ірына | білоруська |
| Ірэ́н | білоруська |
| Яры́на | білоруська |
| Ірыне́й | білоруська |
| Ары́на | білоруська |
| Ири́на | болгарська |
| Ири́н | болгарська |
| Ириней | болгарська |
| Εἰρήνη | грецька |
| εἰρήνη «мир, спокій, мирне життя» | грецька |
| Εἰρηναĩος | грецька |
| Ирина | македонська |
| Иринеj | македонська |
| Irena | польська |
| Ирина | російська |
| Ири́ний | російська |
| Ирена | сербохорватська |
| Ирèнеj | сербохорватська |
| Irena | словацька |
| Irina | словацька |
| Irenej | словацька |
| Irena | словенська |
| Ирина | старослов’янська |
| Иpи | старослов’янська |
| Ириней | старослов’янська |
| Jiřina | чеська |
| Irena | чеська |
| Ireneus | чеська |
я́рий «весняний, яровий; молодий»
псл. jarъ(jь) «весняний», похідне від jarъ «весна»;
споріднене з гот. jēr «рік», дісл. ār, двн. іār, н. Jahr «тс.», дангл. gēar «рік; весна», гр. ὥρᾱ «пора року, особливо весна; слушний час», ὠ˜ρος «пора року, рік», ав. yārǝ «рік», лат. hōrnus «цьогорічний»;
іє. *i̯ōro-/i̯ēro- «сезон, весна; рік», похідне від *i̯ā-/еi̯- «іти, їхати» (звідки й укр. іти́, ї́хати);
отже, початкове значення слова мало бути «хід (сонця)» (пор. як семантичну паралель гот. apn «рік», лат. annus «тс.» при дінд. átati «іде»);
р. ярово́й «яровий», бр. яравы́, др. ярыи «весняний, яровий», п. jary «весняний, яровий», ст. jarz, jaro «весна», ч. jarý «яровий», jař «ярові», jaro «весна», слц. jarný «весняний, яровий», jar (жін. р.) «весна», вл. jаrо «весна», [jer(i)ca] «ярове жито», нл. jarski «весняний», ст. jarny «тс.», ст. jaro «весна», болг. я́рка, я́рица «молода курка», яркоко́шка «молода, (букв.) весняна (курка)», м. jарица, jаричка «курка (яка ще не несеться)», схв. jȃр (прикм.) «яровий», jȃp (імен. жін. р.) «ярове», слн. jár «яровий; весняний, ранній», jár «ярове», цсл. арь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
від'яри́тися
«відновитися, відпочити й радісно процвітати»
єру́шка
«молода, ще не стрижена вівця»
об'яруватися
«закінчити весняні польові роботи»
перея́рка
під'ярі́вки
«літні яблука»
(мн.)
під'я́рка
«велике винне яблуко»
під'ярок
«піврічні ягнята, з яких можна стригти вовну»
по́ярка
«молода вівця; вовна з ягнят»
поя́рок
«поярок УРС; [руно, вовна] Л»
яр
«ярове; (поет.) весна»
(жін. р.)
яре́ць
«ячмінь»
ярина́
«ярове; [овочі, городина]»
ярине́ць
«цибуля овочева, Allium oleraceum L.»
(бот.)
яринка́
«овочі, городина»
яри́нний
«яровий; (про листяні дерева) той, на якому рано з’являється листя»
яри́нні
«овочеві, Oleraceae»
я́ритинка
«перша вовна, знята з молодої вівці»
я́ри́ця
«ярова пшениця; [суниця] СУМ; [ярова пшениця або жито] ВеБ»
я́ріца
«ярові посіви, ярина»
я́рка
«молода однорічна вівця; [назва дитячої гри]»
ярни́к
«підсніжник звичайний, Galanthus nivalis L.»
(бот.)
ярни́ця
«ярові посіви, ярове жито, ярина»
я́рній
«весняний»
ярова́ти
«проводити весну, робити весняні польові роботи»
яровиза́тор
яровиза́ція
яровизува́ти
ярови́й
яровина́
ярові́
(мн.)
яро́та
«овечки та баранці віком до одного року»
(зб.)
яро́тина
«вовна однорічної вівці»
ярочко›́вий
«зроблений з вовни однорічної вівці»
ярча́
«ягня до року; щеня першого поносу»
ярча́к
«короткий кожушок у чабанів»
ярча́ний
«ячний»
ярча́нка
«ячмінна солома»
я́рчатина
«назва вовни»
ярчу́к
«ягня, баран»
ярчу́н
«баран»
ярчух
«фіна звичайна, Cysticercus cellulosae»
(ент.)
ярюва́ти
«орати й сіяти навесні»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| yārǝ «рік» | авестійська |
| яравы́ | білоруська |
| я́рка | болгарська |
| я́рица «молода курка» | болгарська |
| яркоко́шка «молода, (букв.) весняна (курка)» | болгарська |
| jаrо «весна» | верхньолужицька |
| jer(i)ca «ярове жито» | верхньолужицька |
| jēr «рік» | готська |
| ὥρᾱ «пора року, особливо весна; слушний час» | грецька |
| ὠ˜ρος «пора року, рік» | грецька |
| gēar «рік; весна» | давньоанглійська |
| іār | давньоверхньонімецька |
| ār | давньоісландська |
| ярыи «весняний, яровий» | давньоруська |
| *i̯ōro-/i̯ēro- «сезон, весна; рік» | індоєвропейська |
| *i̯ā-/еi̯- «іти, їхати» (звідки й укр. іти́, ї́хати) | індоєвропейська |
| hōrnus «цьогорічний» | латинська |
| jарица | македонська |
| jаричка «курка (яка ще не несеться)» | македонська |
| jarski «весняний» | нижньолужицька |
| jarny «тс.» (ст.) | нижньолужицька |
| jaro «весна» (ст.) | нижньолужицька |
| Jahr «тс.» | німецька |
| jary «весняний, яровий» | польська |
| jarz «весна» (ст.) | польська |
| jaro «весна» (ст.) | польська |
| jarъ(jь) «весняний» | праслов’янська |
| jarъ «весна» | праслов’янська |
| ярово́й «яровий» | російська |
| jȃр «яровий» (прикм.) | сербохорватська |
| jarný «весняний, яровий»«весна» (жін. р.) | словацька |
| jar «весняний, яровий»«весна» (жін. р.) | словацька |
| jár | словенська |
| арь «тс.» | церковнослов’янська |
| jarý «яровий»«ярові»«весна» | чеська |
| jař «яровий»«ярові»«весна» | чеська |
| jaro «яровий»«ярові»«весна» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України