ЯНТАР — ЕТИМОЛОГІЯ
янта́р «бурштин»
запозичення з литовської мови;
лит. [jentaras, gẽntaras], (літ.) gintãras, giñtaras етимологічно нез’ясовані;
пов’язання з лит. genỹs «дятел», лтс. dzenis, прус. genix «тс.» (Brückner KZ 48, 171) непереконливе;
виведення р. янта́рь від уг. gyantár «янтар» (Lo-kotsch 80), як і пов’язання із согд. jama «скло» (Mikkola Senatne un Māksla 1938 I 33–37) сумнівні;
р. янта́рь, ст. ентарь (XVI ст.), п. (рідк.) jantar, ч. вл. нл. jantar, слц. слн. jántаr, jantár, болг. (кн.) я́нтар, схв. jа̏нтāр «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
я́нтра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
я́нтар (кн.) | болгарська |
jantar | верхньолужицька |
dzenis | латиська |
jentaras | литовська |
gẽntaras | литовська |
gintãras | литовська |
giñtaras | литовська |
genỹs «дятел» | литовська |
jantar | нижньолужицька |
jantar (рідк.) | польська |
genix «тс.» | прусська |
янта́рь | російська |
янта́рь | російська |
ентарь (XVI ст.)(ст.) | російська |
jа̏нтāр «тс.» | сербохорватська |
jántаr | словацька |
jantár | словацька |
jántаr | словенська |
jantár | словенська |
jama «скло» | согдійська |
gyantár «янтар» | угорська |
jantar | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України