ЯЛІВНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
ялове́ць «Juniperus communis L.» (бот.)
псл. (j)alovьcь, похідне від jalovъ «безплідний»;
первісно, очевидно, означало рослини ялівцю із чоловічими квітами (Брандт РФВ 22, 131; Bern. I 444), що відбито в нл. jałowjeńc «яловець звичайний чоловічий, який не має плодів»;
менш прийнятні інші семантичні тлумачення зв’язку з псл. jalovъ: від відтінку значення «недозрілий» з огляду на довгі зелені плоди ялівцю (Machek Slavia 8, 215–216; Fraenkel ZfSlPh 11, 37) або через те, що яловець росте на неврожайних («ялових») землях (Brückner 198; Nitsch Wybоr pism polonist. II 119–122);
непереконливі зіставлення з вірм. ełévin «кедр», з гр. ἐλάτη «сосна» (Lidén ІF 18, 491; Trautmann 69; Specht 62), тлумачення як «праєвропейського слова», спорідненого з н. Wacholder «яловець» (Machek ESJČ 215);
р. [я́ловец] (бот.) «яловець», бр. ядло́вец, п. jałowiec, ч. слц. jalovec, вл. jałorc, [jachlowca], нл. jałowjeńc, [jałowc] «яловець; (переважно) яловець звичайний, чоловічий, що не має плодів», схв. jало́вац «кастрована, вичищена тварина; неплодоносне дерево», слн. jálovec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
єловец
«яловець звичайний, Juni-perus communis L.»
ялене́ць
ялинець
яли́ниць
«тс.»
яліве́ць
ялівни́к
«яловець»
(зб.)
ялівці́вка
ялівчани́к
«продавець ялівцевих ягід»
ялінець
«яловець»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ядло́вец | білоруська |
| jałorc | верхньолужицька |
| jachlowca | верхньолужицька |
| ełévin «кедр» | вірменська |
| ἐλάτη «сосна» | грецька |
| jałowjeńc «яловець звичайний чоловічий, який не має плодів» | нижньолужицька |
| jałowjeńc | нижньолужицька |
| jałowc «яловець; (переважно) яловець звичайний, чоловічий, що не має плодів» | нижньолужицька |
| Wacholder «яловець» | німецька |
| jałowiec | польська |
| jalovъ «безплідний» | праслов’янська |
| jalovъ | праслов’янська |
| jalovъ «недозрілий» | праслов’янська |
| я́ловец «яловець» (бот.) | російська |
| jало́вац «кастрована, вичищена тварина; неплодоносне дерево» | сербохорватська |
| jalovec | словацька |
| jálovec «тс.» | словенська |
| jalovec | чеська |
я́ловий «безплідний СУМ; [незастосовуваний]»
псл. (j)аlovъ, похідне від jalъ;
споріднене з лтс. ãlava «ялівка», лит. [оlaus] (‹*olavas), [olava] «неодружена», менш певно – з гр. (гомер.) ἅλιος «марний, даремний (про мову, працю, подорож); невдалий (про кидок списа)»;
менш переконливi зiставлення з лат. alūmen «галун», alūta «шкіра, оброблена галуном», лит. alùs «пиво» (від припущуваного кореня *alu- «гіркий (у тім числі про незрілі плоди)» (Machek Slavia 8, 213–215) і з лтс. ję̂ls «сирий, незрілий» (Bern. I 443; Trautmann 107; Matzenauer LF 8, 19; Bezzenberger KZ 44, 328);
р. я́ловый «яловий, безплідний», [я́лый], бр. я́лавы, др. яловыи, п. jałowy «яловий (про худобу); неврожайний (про землю); (перен.) безплідний; беззмістовний; пісний, малопоживний; (мед.) стерилізований; (тех.) холостий», ч. слц. jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний», вл. jałowy «яловий, безплідний; неврожайний», нл. jałowy «яловий, безплідний (здебільшого про корів)», полаб. jolüvă ‹ *jalova(ja) «ялова, безплідна», болг. я́лов «той, хто не народжує; безплідний», м. jалов «яловий, безплідний», схв. jа̏лов, слн. jálov, цсл. аловъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
я́лівиця
«молода корова, телиця»
я́лівка
ялівни́к
«молода худоба, ялівки СУМ; молоді ягнята, телята, відлучені вже від матері Мо»
(зб.)
ялівча́
«теля»
ялов'я́
«молода худоба, телята»
(зб.)
ялова́тий
«безплідний»
ялове́ґа
«молода вівця, ялова вівця; (збільш.) ялівка»
я́ловиця
«ялівка; у чинбарів: сира коров’яча шкіра; курка у весільному обряді»
я́ловичий
я́ловичина
я́лові́ти
«ставати неплідною (про самиць худоби); [залишатися незораною (про землю)]»
я́ловка
«ялівка (корова, що не телилася) Бі; плодове дерево, яке не плодоносить Л»
яловля́
«молода худоба, телята»
(зб.)
яловни́к
«неробоча, молода худоба; загорода, куди заганяють молоду велику рогату худобу»
(зб.)
яловня́к
«молоді бички»
(зб.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́лавы | білоруська |
| я́лов «той, хто не народжує; безплідний» | болгарська |
| jałowy «яловий, безплідний; неврожайний» | верхньолужицька |
| ἅλιος «марний, даремний (про мову, працю, подорож); невдалий (про кидок списа)» (гомер.) | грецька |
| яловыи | давньоруська |
| alūmen «галун» | латинська |
| alūta «шкіра, оброблена галуном» | латинська |
| ãlava «ялівка» | латиська |
| ję̂ls «сирий, незрілий» | латиська |
| оlaus (‹*olavas) | литовська |
| olava «неодружена» | литовська |
| *olavas | литовська |
| alùs «пиво» (від припущуваного кореня *alu- «гіркий (у тім числі про незрілі плоди)» (Machek Slavia 8, 213--215) | литовська |
| *alu- | литовська |
| jалов «яловий, безплідний» | македонська |
| jałowy «яловий, безплідний (здебільшого про корів)» | нижньолужицька |
| jolüvă «ялова, безплідна» | полабська |
| *jalova(ja) | полабська |
| jałowy «яловий (про худобу); неврожайний (про землю); (перен.) безплідний; беззмістовний; пісний, малопоживний; (мед.) стерилізований; (тех.) холостий» | польська |
| я́ловый «яловий, безплідний» | російська |
| я́лый | російська |
| jа̏лов | сербохорватська |
| jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний» | словацька |
| jálov | словенська |
| аловъ «тс.» | церковнослов’янська |
| jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України