ЯЛІВНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

ялове́ць «Juniperus communis L.» (бот.)

псл. (j)alovьcь, похідне від jalovъ «безплідний»;
первісно, очевидно, означало рослини ялівцю із чоловічими квітами (Брандт РФВ 22, 131; Bern. I 444), що відбито в нл. jałowjeńc «яловець звичайний чоловічий, який не має плодів»;
менш прийнятні інші семантичні тлумачення зв’язку з псл. jalovъ: від відтінку значення «недозрілий» з огляду на довгі зелені плоди ялівцю (Machek Slavia 8, 215–216; Fraenkel ZfSlPh 11, 37) або через те, що яловець росте на неврожайних («ялових») землях (Brückner 198; Nitsch Wybоr pism polonist. II 119–122);
непереконливі зіставлення з вірм. ełévin «кедр», з гр. ἐλάτη «сосна» (Lidén ІF 18, 491; Trautmann 69; Specht 62), тлумачення як «праєвропейського слова», спорідненого з н. Wacholder «яловець» (Machek ESJČ 215);
р. [я́ловец] (бот.) «яловець», бр. ядло́вец, п. jałowiec, ч. слц. jalovec, вл. jałorc, [jachlowca], нл. jałowjeńc, [jałowc] «яловець; (переважно) яловець звичайний, чоловічий, що не має плодів», схв. jало́вац «кастрована, вичищена тварина; неплодоносне дерево», слн. jálovec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

єловец «яловець звичайний, Juni-perus communis L.»
ялене́ць
ялинець
яли́ниць «тс.»
яліве́ць
ялівни́к «яловець» (зб.)
ялівці́вка
ялівчани́к «продавець ялівцевих ягід»
ялінець «яловець» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ядло́вец білоруська
jałorc верхньолужицька
jachlowca верхньолужицька
ełévin «кедр» вірменська
ἐλάτη «сосна» грецька
jałowjeńc «яловець звичайний чоловічий, який не має плодів» нижньолужицька
jałowjeńc нижньолужицька
jałowc «яловець; (переважно) яловець звичайний, чоловічий, що не має плодів» нижньолужицька
Wacholder «яловець» німецька
jałowiec польська
jalovъ «безплідний» праслов’янська
jalovъ праслов’янська
jalovъ «недозрілий» праслов’янська
я́ловец «яловець» (бот.) російська
jало́вац «кастрована, вичищена тварина; неплодоносне дерево» сербохорватська
jalovec словацька
jálovec «тс.» словенська
jalovec чеська

я́ловий «безплідний СУМ; [незастосовуваний]»

псл. (j)аlovъ, похідне від jalъ;
споріднене з лтс. ãlava «ялівка», лит. [оlaus] (‹*olavas), [olava] «неодружена», менш певно – з гр. (гомер.) ἅλιος «марний, даремний (про мову, працю, подорож); невдалий (про кидок списа)»;
менш переконливi зiставлення з лат. alūmen «галун», alūta «шкіра, оброблена галуном», лит. alùs «пиво» (від припущуваного кореня *alu- «гіркий (у тім числі про незрілі плоди)» (Machek Slavia 8, 213–215) і з лтс. ję̂ls «сирий, незрілий» (Bern. I 443; Trautmann 107; Matzenauer LF 8, 19; Bezzenberger KZ 44, 328);
р. я́ловый «яловий, безплідний», [я́лый], бр. я́лавы, др. яловыи, п. jałowy «яловий (про худобу); неврожайний (про землю); (перен.) безплідний; беззмістовний; пісний, малопоживний; (мед.) стерилізований; (тех.) холостий», ч. слц. jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний», вл. jałowy «яловий, безплідний; неврожайний», нл. jałowy «яловий, безплідний (здебільшого про корів)», полаб. jolüvă ‹ *jalova(ja) «ялова, безплідна», болг. я́лов «той, хто не народжує; безплідний», м. jалов «яловий, безплідний», схв. jа̏лов, слн. jálov, цсл. аловъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

я́лівиця «молода корова, телиця»
я́лівка
ялівни́к «молода худоба, ялівки СУМ; молоді ягнята, телята, відлучені вже від матері Мо» (зб.)
ялівча́ «теля»
ялов'я́ «молода худоба, телята» (зб.)
ялова́тий «безплідний»
ялове́ґа «молода вівця, ялова вівця; (збільш.) ялівка»
я́ловиця «ялівка; у чинбарів: сира коров’яча шкіра; курка у весільному обряді»
я́ловичий
я́ловичина
я́лові́ти «ставати неплідною (про самиць худоби); [залишатися незораною (про землю)]»
я́ловка «ялівка (корова, що не телилася) Бі; плодове дерево, яке не плодоносить Л»
яловля́ «молода худоба, телята» (зб.)
яловни́к «неробоча, молода худоба; загорода, куди заганяють молоду велику рогату худобу» (зб.)
яловня́к «молоді бички» (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́лавы білоруська
я́лов «той, хто не народжує; безплідний» болгарська
jałowy «яловий, безплідний; неврожайний» верхньолужицька
ἅλιος «марний, даремний (про мову, працю, подорож); невдалий (про кидок списа)» (гомер.) грецька
яловыи давньоруська
alūmen «галун» латинська
alūta «шкіра, оброблена галуном» латинська
ãlava «ялівка» латиська
ję̂ls «сирий, незрілий» латиська
оlaus (‹*olavas) литовська
olava «неодружена» литовська
*olavas литовська
alùs «пиво» (від припущуваного кореня *alu- «гіркий (у тім числі про незрілі плоди)» (Machek Slavia 8, 213--215) литовська
*alu- литовська
jалов «яловий, безплідний» македонська
jałowy «яловий, безплідний (здебільшого про корів)» нижньолужицька
jolüvă «ялова, безплідна» полабська
*jalova(ja) полабська
jałowy «яловий (про худобу); неврожайний (про землю); (перен.) безплідний; беззмістовний; пісний, малопоживний; (мед.) стерилізований; (тех.) холостий» польська
я́ловый «яловий, безплідний» російська
я́лый російська
jа̏лов сербохорватська
jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний» словацька
jálov словенська
аловъ «тс.» церковнослов’янська
jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України