ЯЛОВИЧИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

я́ловий «безплідний СУМ; [незастосовуваний]»

псл. (j)аlovъ, похідне від jalъ;
споріднене з лтс. ãlava «ялівка», лит. [оlaus] (‹*olavas), [olava] «неодружена», менш певно – з гр. (гомер.) ἅλιος «марний, даремний (про мову, працю, подорож); невдалий (про кидок списа)»;
менш переконливi зiставлення з лат. alūmen «галун», alūta «шкіра, оброблена галуном», лит. alùs «пиво» (від припущуваного кореня *alu- «гіркий (у тім числі про незрілі плоди)» (Machek Slavia 8, 213–215) і з лтс. ję̂ls «сирий, незрілий» (Bern. I 443; Trautmann 107; Matzenauer LF 8, 19; Bezzenberger KZ 44, 328);
р. я́ловый «яловий, безплідний», [я́лый], бр. я́лавы, др. яловыи, п. jałowy «яловий (про худобу); неврожайний (про землю); (перен.) безплідний; беззмістовний; пісний, малопоживний; (мед.) стерилізований; (тех.) холостий», ч. слц. jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний», вл. jałowy «яловий, безплідний; неврожайний», нл. jałowy «яловий, безплідний (здебільшого про корів)», полаб. jolüvă ‹ *jalova(ja) «ялова, безплідна», болг. я́лов «той, хто не народжує; безплідний», м. jалов «яловий, безплідний», схв. jа̏лов, слн. jálov, цсл. аловъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

я́лівиця «молода корова, телиця»
я́лівка
ялівни́к «молода худоба, ялівки СУМ; молоді ягнята, телята, відлучені вже від матері Мо» (зб.)
ялівча́ «теля»
ялов'я́ «молода худоба, телята» (зб.)
ялова́тий «безплідний»
ялове́ґа «молода вівця, ялова вівця; (збільш.) ялівка»
я́ловиця «ялівка; у чинбарів: сира коров’яча шкіра; курка у весільному обряді»
я́ловичий
я́ловичина
я́лові́ти «ставати неплідною (про самиць худоби); [залишатися незораною (про землю)]»
я́ловка «ялівка (корова, що не телилася) Бі; плодове дерево, яке не плодоносить Л»
яловля́ «молода худоба, телята» (зб.)
яловни́к «неробоча, молода худоба; загорода, куди заганяють молоду велику рогату худобу» (зб.)
яловня́к «молоді бички» (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́лавы білоруська
я́лов «той, хто не народжує; безплідний» болгарська
jałowy «яловий, безплідний; неврожайний» верхньолужицька
ἅλιος «марний, даремний (про мову, працю, подорож); невдалий (про кидок списа)» (гомер.) грецька
яловыи давньоруська
alūmen «галун» латинська
alūta «шкіра, оброблена галуном» латинська
ãlava «ялівка» латиська
ję̂ls «сирий, незрілий» латиська
оlaus (‹*olavas) литовська
olava «неодружена» литовська
*olavas литовська
alùs «пиво» (від припущуваного кореня *alu- «гіркий (у тім числі про незрілі плоди)» (Machek Slavia 8, 213--215) литовська
*alu- литовська
jалов «яловий, безплідний» македонська
jałowy «яловий, безплідний (здебільшого про корів)» нижньолужицька
jolüvă «ялова, безплідна» полабська
*jalova(ja) полабська
jałowy «яловий (про худобу); неврожайний (про землю); (перен.) безплідний; беззмістовний; пісний, малопоживний; (мед.) стерилізований; (тех.) холостий» польська
я́ловый «яловий, безплідний» російська
я́лый російська
jа̏лов сербохорватська
jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний» словацька
jálov словенська
аловъ «тс.» церковнослов’янська
jalový «яловий, (перен.) безплідний; даремний» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України