ЯЛОВЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ялове́ць «Juniperus communis L.» (бот.)

псл. (j)alovьcь, похідне від jalovъ «безплідний»;
первісно, очевидно, означало рослини ялівцю із чоловічими квітами (Брандт РФВ 22, 131; Bern. I 444), що відбито в нл. jałowjeńc «яловець звичайний чоловічий, який не має плодів»;
менш прийнятні інші семантичні тлумачення зв’язку з псл. jalovъ: від відтінку значення «недозрілий» з огляду на довгі зелені плоди ялівцю (Machek Slavia 8, 215–216; Fraenkel ZfSlPh 11, 37) або через те, що яловець росте на неврожайних («ялових») землях (Brückner 198; Nitsch Wybоr pism polonist. II 119–122);
непереконливі зіставлення з вірм. ełévin «кедр», з гр. ἐλάτη «сосна» (Lidén ІF 18, 491; Trautmann 69; Specht 62), тлумачення як «праєвропейського слова», спорідненого з н. Wacholder «яловець» (Machek ESJČ 215);
р. [я́ловец] (бот.) «яловець», бр. ядло́вец, п. jałowiec, ч. слц. jalovec, вл. jałorc, [jachlowca], нл. jałowjeńc, [jałowc] «яловець; (переважно) яловець звичайний, чоловічий, що не має плодів», схв. jало́вац «кастрована, вичищена тварина; неплодоносне дерево», слн. jálovec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

єловец «яловець звичайний, Juni-perus communis L.»
ялене́ць
ялинець
яли́ниць «тс.»
яліве́ць
ялівни́к «яловець» (зб.)
ялівці́вка
ялівчани́к «продавець ялівцевих ягід»
ялінець «яловець» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ядло́вец білоруська
jałorc верхньолужицька
jachlowca верхньолужицька
ełévin «кедр» вірменська
ἐλάτη «сосна» грецька
jałowjeńc «яловець звичайний чоловічий, який не має плодів» нижньолужицька
jałowjeńc нижньолужицька
jałowc «яловець; (переважно) яловець звичайний, чоловічий, що не має плодів» нижньолужицька
Wacholder «яловець» німецька
jałowiec польська
jalovъ «безплідний» праслов’янська
jalovъ праслов’янська
jalovъ «недозрілий» праслов’янська
я́ловец «яловець» (бот.) російська
jало́вац «кастрована, вичищена тварина; неплодоносне дерево» сербохорватська
jalovec словацька
jálovec «тс.» словенська
jalovec чеська

їлки́й «згірклий, терпкий»

псл. *(j)ьlъkъ;
зводилось до іє. *el-, *ol- «псуватися, пліснявіти, гнити», наявного в герм. *ulu-, норв. ul «пліснявий», шв. ul «згірклий», далі також у лит. aĨmės, eĨmes «трупна рідина», вірм. ałb, ałt «бруд» (Kořínek LF 57, 372–374; ZfSlPh 13, 414);
пов’язувалося з псл. *jalovьcь (укр. ялове́ць), *edlь «ялина», вірм. ełevin «кедр, ялиця», гр. ἐλάτη «сосна, ялина» з огляду на гіркий смак соснової живиці (Mikl. EW 103; Bern. I 453; Преобр. І 214);
зводилось також до псл. *olъkъ, *j-olъ-kъ, *j-elъ-kъ як похідних від псл. *оlъ «пиво», початкове «гіркий напій» (Machek Studie 57; Slavia 8, 12 і далі; Vaillant BSL 31, 46);
зіставлялося з дінд. alātam «смолоскип, вугілля», швед. ala «горіти», двн. elo «червоно-бурий», лат. adoleo «спалюю» (Loewental AfSlPh 37, 389);
р. ёлкий, [илкой] «гіркий», бр. ёлкі, п. jełki, [iłki] «згірклий, застарілий» (з укр.), ч. zelknouti (‹*jьz-ьlъk-nǫti) «згіркнути, засмердітися» (про рибу), žluknouti (‹*jьz-jьlъk-nǫti) «тс.», слн. zálkniti «засмердітися» (про м’ясо), zalékniti se «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

єлки́й
илки́й «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ёлкі білоруська
ałb вірменська
ałt «бруд» вірменська
ełevin «кедр, ялиця» вірменська
*ulu- германські
ἐλάτη «сосна, ялина» грецька
elo «червоно-бурий» давньоверхньонімецька
alātam «смолоскип, вугілля» давньоіндійська
*el- індоєвропейська
*ol- «псуватися, пліснявіти, гнити» індоєвропейська
adoleo «спалюю» латинська
aĨmės литовська
eĨmes «трупна рідина» литовська
ul «пліснявий» норвезька
jełki польська
iłki «згірклий, застарілий»укр.) польська
*(j)ьlъkъ праслов’янська
*jalovьcь (укр. ялове́ць) праслов’янська
*edlь «ялина» праслов’янська
*olъkъ праслов’янська
*j-olъ-kъ праслов’янська
*j-elъ-kъ праслов’янська
*оlъ «пиво» праслов’янська
ёлкий російська
илкой «гіркий» російська
zálkniti «засмердітися»«тс.» (про м’ясо), zalékniti se словенська
ялове́ць українська
zelknouti «згіркнути, засмердітися»«тс.» (‹*jьz-ьlъk-nǫti)(про рибу), žluknouti (‹*jьz-jьlъk-nǫti) чеська
ul «згірклий» шведська
ala «горіти» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України