ЯЛОВЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ялове́ць «Juniperus communis L.» (бот.)
псл. (j)alovьcь, похідне від jalovъ «безплідний»;
первісно, очевидно, означало рослини ялівцю із чоловічими квітами (Брандт РФВ 22, 131; Bern. I 444), що відбито в нл. jałowjeńc «яловець звичайний чоловічий, який не має плодів»;
менш прийнятні інші семантичні тлумачення зв’язку з псл. jalovъ: від відтінку значення «недозрілий» з огляду на довгі зелені плоди ялівцю (Machek Slavia 8, 215–216; Fraenkel ZfSlPh 11, 37) або через те, що яловець росте на неврожайних («ялових») землях (Brückner 198; Nitsch Wybоr pism polonist. II 119–122);
непереконливі зіставлення з вірм. ełévin «кедр», з гр. ἐλάτη «сосна» (Lidén ІF 18, 491; Trautmann 69; Specht 62), тлумачення як «праєвропейського слова», спорідненого з н. Wacholder «яловець» (Machek ESJČ 215);
р. [я́ловец] (бот.) «яловець», бр. ядло́вец, п. jałowiec, ч. слц. jalovec, вл. jałorc, [jachlowca], нл. jałowjeńc, [jałowc] «яловець; (переважно) яловець звичайний, чоловічий, що не має плодів», схв. jало́вац «кастрована, вичищена тварина; неплодоносне дерево», слн. jálovec «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
єловец
«яловець звичайний, Juni-perus communis L.»
ялене́ць
ялинець
яли́ниць
«тс.»
яліве́ць
ялівни́к
«яловець»
(зб.)
ялівці́вка
ялівчани́к
«продавець ялівцевих ягід»
ялінець
«яловець»
(бот.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ядло́вец | білоруська |
jałorc | верхньолужицька |
jachlowca | верхньолужицька |
ełévin «кедр» | вірменська |
ἐλάτη «сосна» | грецька |
jałowjeńc «яловець звичайний чоловічий, який не має плодів» | нижньолужицька |
jałowjeńc | нижньолужицька |
jałowc «яловець; (переважно) яловець звичайний, чоловічий, що не має плодів» | нижньолужицька |
Wacholder «яловець» | німецька |
jałowiec | польська |
jalovъ «безплідний» | праслов’янська |
jalovъ | праслов’янська |
jalovъ «недозрілий» | праслов’янська |
я́ловец «яловець» (бот.) | російська |
jало́вац «кастрована, вичищена тварина; неплодоносне дерево» | сербохорватська |
jalovec | словацька |
jálovec «тс.» | словенська |
jalovec | чеська |
їлки́й «згірклий, терпкий»
псл. *(j)ьlъkъ;
зводилось до іє. *el-, *ol- «псуватися, пліснявіти, гнити», наявного в герм. *ulu-, норв. ul «пліснявий», шв. ul «згірклий», далі також у лит. aĨmės, eĨmes «трупна рідина», вірм. ałb, ałt «бруд» (Kořínek LF 57, 372–374; ZfSlPh 13, 414);
пов’язувалося з псл. *jalovьcь (укр. ялове́ць), *edlь «ялина», вірм. ełevin «кедр, ялиця», гр. ἐλάτη «сосна, ялина» з огляду на гіркий смак соснової живиці (Mikl. EW 103; Bern. I 453; Преобр. І 214);
зводилось також до псл. *olъkъ, *j-olъ-kъ, *j-elъ-kъ як похідних від псл. *оlъ «пиво», початкове «гіркий напій» (Machek Studie 57; Slavia 8, 12 і далі; Vaillant BSL 31, 46);
зіставлялося з дінд. alātam «смолоскип, вугілля», швед. ala «горіти», двн. elo «червоно-бурий», лат. adoleo «спалюю» (Loewental AfSlPh 37, 389);
р. ёлкий, [илкой] «гіркий», бр. ёлкі, п. jełki, [iłki] «згірклий, застарілий» (з укр.), ч. zelknouti (‹*jьz-ьlъk-nǫti) «згіркнути, засмердітися» (про рибу), žluknouti (‹*jьz-jьlъk-nǫti) «тс.», слн. zálkniti «засмердітися» (про м’ясо), zalékniti se «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
єлки́й
илки́й
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ёлкі | білоруська |
ałb | вірменська |
ałt «бруд» | вірменська |
ełevin «кедр, ялиця» | вірменська |
*ulu- | германські |
ἐλάτη «сосна, ялина» | грецька |
elo «червоно-бурий» | давньоверхньонімецька |
alātam «смолоскип, вугілля» | давньоіндійська |
*el- | індоєвропейська |
*ol- «псуватися, пліснявіти, гнити» | індоєвропейська |
adoleo «спалюю» | латинська |
aĨmės | литовська |
eĨmes «трупна рідина» | литовська |
ul «пліснявий» | норвезька |
jełki | польська |
iłki «згірклий, застарілий» (з укр.) | польська |
*(j)ьlъkъ | праслов’янська |
*jalovьcь (укр. ялове́ць) | праслов’янська |
*edlь «ялина» | праслов’янська |
*olъkъ | праслов’янська |
*j-olъ-kъ | праслов’янська |
*j-elъ-kъ | праслов’янська |
*оlъ «пиво» | праслов’янська |
ёлкий | російська |
илкой «гіркий» | російська |
zálkniti «засмердітися»«тс.» (про м’ясо), zalékniti se | словенська |
ялове́ць | українська |
zelknouti «згіркнути, засмердітися»«тс.» (‹*jьz-ьlъk-nǫti)(про рибу), žluknouti (‹*jьz-jьlъk-nǫti) | чеська |
ul «згірклий» | шведська |
ala «горіти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України