ЯЛЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
яле́ць «стовпчик, Leuciscus vulgaris; [верховодка, Ciprinus alburnus (Alburnus lucidus)]» (іхт.)
псл. [(j)elьcь];
переконливої етимології не має;
пов’язується з н. Alant, двн. alant, alunt «в’язь» (Machek ZfSlPh 19, 66), із псл. *ol-/el-, що є в слові ле́бідь, як з назвою білої риби (Specht 31, 114, 203, 222), з гр. ἔγχελυς «вугор» як здрібнілою формою від *jelъ (‹ іє. *elus) (Zubatý St. a čl. I 21–22), з дінд. aruṇá- «червонястий, жовто-золотий», двн. elo, elawēr «коричневий, червонясто-жовтий» (Bern. I 264), із псл. *elenь «олень», *orьlъ «орел» (Соболевский Slavia 5, 439), з н. Else, Alse, свн. else «оселедець-алоза» (Strekelj AfSlPh 14, 526), з псл. ilъ «мул» (Brückner KZ 46, 197) як рибa, що живе в мулі;
висловлювалось міркування про праєвропейське походження слова (Маchеk ESJČ 221);
р. еле́ц, бр. я́лец, [яле́ц], п. ч. jelec, слц. jalec, вл. jelica, jělc, нл. jalica, [jalc], схв. [jа́лац] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́лец | білоруська |
| яле́ц | білоруська |
| jelica | верхньолужицька |
| jělc | верхньолужицька |
| ἔγχελυς «вугор» | грецька |
| alant | давньоверхньонімецька |
| alunt «в’язь» | давньоверхньонімецька |
| elo | давньоверхньонімецька |
| elawēr «коричневий, червонясто-жовтий» | давньоверхньонімецька |
| aruṇá- «червонястий, жовто-золотий» | давньоіндійська |
| *elus | індоєвропейська |
| jalica | нижньолужицька |
| jalc | нижньолужицька |
| Alant | німецька |
| Else | німецька |
| Alse | німецька |
| jelec | польська |
| (j)elьcь | праслов’янська |
| *ol-/el- | праслов’янська |
| *jelъ (‹ іє. *elus)(Zubatý St. a čl. I 21--22) | праслов’янська |
| *elenь «олень» | праслов’янська |
| *orьlъ «орел» | праслов’янська |
| ilъ «мул» | праслов’янська |
| еле́ц | російська |
| jа́лац «тс.» | сербохорватська |
| else «оселедець-алоза» | середньоверхньнімецька |
| jalec | словацька |
| jelec | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України