ЯЛЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

яле́ць «стовпчик, Leuciscus vulgaris; [верховодка, Ciprinus alburnus (Alburnus lucidus)]» (іхт.)

псл. [(j)elьcь];
переконливої етимології не має;
пов’язується з н. Alant, двн. alant, alunt «в’язь» (Machek ZfSlPh 19, 66), із псл. *ol-/el-, що є в слові ле́бідь, як з назвою білої риби (Specht 31, 114, 203, 222), з гр. ἔγχελυς «вугор» як здрібнілою формою від *jelъ (‹ іє. *elus) (Zubatý St. a čl. I 21–22), з дінд. aruṇá- «червонястий, жовто-золотий», двн. elo, elawēr «коричневий, червонясто-жовтий» (Bern. I 264), із псл. *elenь «олень», *orьlъ «орел» (Соболевский Slavia 5, 439), з н. Else, Alse, свн. else «оселедець-алоза» (Strekelj AfSlPh 14, 526), з псл. ilъ «мул» (Brückner KZ 46, 197) як рибa, що живе в мулі;
висловлювалось міркування про праєвропейське походження слова (Маchеk ESJČ 221);
р. еле́ц, бр. я́лец, [яле́ц], п. ч. jelec, слц. jalec, вл. jelica, jělc, нл. jalica, [jalc], схв. [jа́лац] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
я́лец білоруська
яле́ц білоруська
jelica верхньолужицька
jělc верхньолужицька
ἔγχελυς «вугор» грецька
alant давньоверхньонімецька
alunt «в’язь» давньоверхньонімецька
elo давньоверхньонімецька
elawēr «коричневий, червонясто-жовтий» давньоверхньонімецька
aruṇá- «червонястий, жовто-золотий» давньоіндійська
*elus індоєвропейська
jalica нижньолужицька
jalc нижньолужицька
Alant німецька
Else німецька
Alse німецька
jelec польська
(j)elьcь праслов’янська
*ol-/el- праслов’янська
*jelъ (‹ іє. *elus)(Zubatý St. a čl. I 21--22) праслов’янська
*elenь «олень» праслов’янська
*orьlъ «орел» праслов’янська
ilъ «мул» праслов’янська
еле́ц російська
jа́лац «тс.» сербохорватська
else «оселедець-алоза» середньоверхньнімецька
jalec словацька
jelec чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України