ЯКІРНА — ЕТИМОЛОГІЯ
я́кір «пристрій для утримування на місці суден, плавучих маяків та ін.»
утворення, що продовжує др. якорь, яке через дшв. akkarе «якір» і лат. ancоra походить від гр. ἄγϰῡρα, утвореного за допомогою суфікса -ρ- від основи ἄγϰ- індоєвропейського походження, що виступає також у дінд. аñcati «гне, згинає», гр. ἀγϰύλος «кривий, зігнутий», двн. angul «рибальський гачок»;
іє. *ank- «гнути»;
отже, первісне значення слова «щось зі-гнуте, гак»;
р. я́корь, бр. я́кар, др. якорь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
заякори́ти
зая́коритися
«зігнутися»
ная́кірник
об'я́коритися
якіре́ць
«залізне приладдя, яким прикріплюють відро до вірьовки в колодязі»
я́кірне
«плата за стоянку на рейді»
якірни́к
«майстер, що виготовляє якорі»
я́кор
«тс.»
якори́сько
«місце, де кораблі кидають якорі»
яко́рниця
«якірний канат»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| я́кар | білоруська |
| ἄγϰῡρα | грецька |
| -ρ- (суф.) | грецька |
| ἀγϰύλος «кривий, зігнутий» | грецька |
| ἄγϰ- (основа) | грецька |
| angul «рибальський гачок» | давньоверхньонімецька |
| аñcati «гне, згинає» | давньоіндійська |
| якорь | давньоруська |
| якорь | давньоруська |
| akkarе «якір» | давньошведська |
| *ank- «гнути» | індоєвропейська |
| ancоra | латинська |
| я́корь | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України