ЯКІМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Яки́м
запозичення з церковнослов’янської мови: цсл. Иоакимъ «Яким» через гр. Ἰωαϰίμ походить від гебр. І̯ĕhōi̯āqīm (›І̯ōi̯āqīm) «тс.», (букв.) «Ягве воздвигає (підносить)»;
р. Иаки́м, (розм.) Аки́м, (прост.) Еки́м, Яки́м, (ст.) Иоаки́м, бр. Акі́м, (розм.) Які́м, п. слц. Joachim, ч. Jáchym, нл. Jochum, болг. Йоаки́м, (розм.) Яки́м, м. Jоàким, схв. Joàким, слн. Joahim, стсл. Иоакимъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Iwакі́мъ
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Акі́м (розм.) | білоруська |
Акі́м | білоруська |
Йоаки́м (розм.) | болгарська |
Яки́м | болгарська |
І̯ĕhōi̯āqīm «тс.» (›І̯ōi̯āqīm) | гебрайська |
І̯ōi̯āqīm | гебрайська |
Ἰωαϰίμ | грецька |
Jоàким | македонська |
Jochum | нижньолужицька |
Joachim | польська |
Иаки́м (розм.)(прост.) | російська |
Яки́м (ст.) | російська |
Аки́м | російська |
Еки́м | російська |
Иоаки́м (ст.) | російська |
Joàким | сербохорватська |
Joachim | словацька |
Joahim | словенська |
Иоакимъ | старослов’янська |
Иоакимъ «Яким» | церковнослов’янська |
Jáchym | чеська |
віж «присяжний пристав у справах, що підлягали судові воєвод і повітових старост; арбітр, посередник; возний» (заст.)(XV--XVII ст., вперше засвідчено в 1430)
очевидно, з давнішого ѵěžь «знавець (законів)» (пор. др. вѣжь «знавець», 1400), утвореного від дієслова věděti «знати»;
Піскунов подає форму множини вожі, яка може свідчити про вплив дієслова вози́ти і терміна во́зний.֊ Див. ще ві́дати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
виж
«тс.»
віжове́
«плата, що давалася віжам»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ѵěžь «знавець (законів)» (пор. др. вѣжь «знавець», 1400) | ? |
věděti «знати» | ? |
вожі | ? |
яка | ? |
вози́ти | ? |
во́зний | ? |
ще | ? |
дейне́ка «народний повстанець» (іст.)
назва була перенесена на повстанців, озброєних дрючками;
тлумачення укр. дейне́к як складного слова, що виникло із словосполучення де́ не яки́й (М. Костомаров, Гетманство Выговского, т. II, 72, за ним SW I 435), невірне;
тлумачення укр. дейне́к як складного слова, що виникло із словосполучення де́ не яки́й (М. Костомаров, Гетманство Выговского, т. II, 72, за ним SW I 435), невірне;
тур. değnek «палка; удар палкою» походить від перс. дегäнäк «товста палиця, дрючок»;
запозичення з турецької мови;
п. dejnek «козак», dejnak «тс.» (з укр.), болг. дегенек «палка; удар палкою», схв. (заст.) дегèнек «удар палкою»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
де́йна
«тс.»
дейнега
дейне́к
дейнека
(з XVII ст.; вперше дейне́ками, за Літописом Величка, було названо солдатів піхотного полку, організованого у 1657 р. і озброєного рогатинами, косами, дрюччям та ін.)
дейне́цтво
дейне́цький
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дегенек «палка; удар палкою» | болгарська |
дегäнäк «товста палиця, дрючок» | перська |
dejnek «козак»«тс.» (з укр.) | польська |
dejnak «козак»«тс.» (з укр.) | польська |
дегèнек «удар палкою» (заст.) | сербохорватська |
değnek «палка; удар палкою» | турецька |
дейне́к | українська |
де́ | ? |
не | ? |
яки́й | ? |
не́який «якийсь»
результат ускладнення неозначеного в минулому займенника який часткою не- із семантикою неозначеності (як і в [не́коли] «іноді»);
бр. не́йкі, п. niejaki, ч. nějaký, слц. nejaký;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́як
«нічого; колись, давніше»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
не́йкі | білоруська |
niejaki | польська |
nejaký | словацька |
який (як і в [не́коли] «іноді») | українська |
не- (як і в [не́коли] «іноді») | українська |
nějaký | чеська |
и́н'я́к «інакше»
складне утворення, що виникло з основ [и́ний] «інший» та як (яки́й) за аналогією до іна́к (іна́кий, іна́кше);
Фонетичні та словотвірні варіанти
и́н'яки́й
«деякий»
ин'якше
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
и́ний «інший» | українська |
яки́й | українська |
іна́к | українська |
іна́кий | українська |
іна́кше | українська |
кі́цький «який великий, який малий»
займенникова форма, утворена, очевидно, на основі слів яки́й (або кий,– пор. кий біс) і (с)кі́льки, близька за характером до здрібнілопестливих утворень дитячої мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
кі́цєчкий
«тс.»
кі́цько
«як багато (як мало)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
яки́й (або кий,-- пор. кий біс)(с)кі́льки | українська |
кий | українська |
кий біс | українська |
cкі́льки | українська |
як (присл.)(означає питання про спосіб дії)
праслов’янська форма типу ako, відбита частиною слов’янських мов з початковим а-, очевидно, продовжує займенник із вказівним займенниковим коренем ’-, виражений пізніш утраченим ларингальним приголосним;
пояснення початкового j- в jako як протетичного, а не кореневого (Bern. I 26; Meillet MSL 19, 286) неприйнятне;
оскільки функцію питального початково виконував займенниковий корінь *k- (укр. кий «який», х-то ‹ къ-то), питальне значення прислівника слід вважати вторинним;
другий компонент (морфему) цих займенникових форм становить суфікс *-ak(o) (пор.: лат. fer-ōx «відважний; дикий», atr-ōx «суворий», гр. οἰ˜νοѱ «кольору вина»), у якому вбачають (Niedermann IF 10, 223–224) здеградований до функції суфікса первісний другий член складних слів зі значенням «обличчя, око», споріднений з псл. oko, укр. о́ко;
споріднене з лит. jóks (jõks) «якийсь, котрийсь; жоден, ніхто»;
псл. jako, початковий компонент якого j- зводиться до індоєвропейського відносного займенникового кореня i̯-;
(спол.) (порівняльний);
р. [як] «як», бр. як, др. яко (присл., спол.) «як, коли; як тільки; приблизно, близько; начебто; навіть; що; так що; щоб; бо; хоч», п. jak «як», jako «хто, що, у якій функції», ст. jako «як», ч. jak «як, яким чином», jako «як (при порівнянні); як (хто, у функції кого); мов, немов», ст. jako, jake, jak «як (в усіх функціях)», ст. ako, ak «як, хоч», слц. [jak], ako «як; ніж», ak «якщо», вл. jako «коли; як (хто, що); як тільки», [hako] «тс.», нл. [jak] «як», ст. jako «тс.», ako, ak «як; що, який; коли (в мин. часі)», болг. ако́ «якщо; (розм.) хоч», м. ако «якщо; хоч», схв. jа̏ком (присл.) «ледве; щойно; тільки тепер», (заст.) jàко «тепер, нині», слн. áko «якщо», стсл. ако, ако «як; що», акъ «який», акъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зая́к
«як довго, з того часу як; перш ніж; тоді коли»
(присл., спол.)
неяк
«не інакше, звичайно ж так»
не́який
«якийсь»
(заст.)
нея́ковось
«не до речі, незручно»
нея́кось
«тс.»
ния́к
«ніяк, жодним способом»
нія́к
(присл.)
ні́як
«нема можливості»
нія́кий
«[ні до чого не здатний Нед; невихований, нерозумний, вайлуватий Ме]»
(займ.)
нія́ко
«ніяково»
нія́ковий
ніякові́ти
переяки́й
«який би не був»
позая́к
«оскільки, тому що, бо»
позая́кий
«наскільки великий, наскільки годиться»
позая́кось
«нещодавно; позавчора»
понія́чити
«понівечити»
понія́читися
«погіршитися, зіпсуватися»
яки́й
я́кісний
я́кість
я́ко
«як»
(присл. заст.)
якови́й
«який»
(заст.)
якови́тий
«тс.»
яково́
«як; скільки»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
як | білоруська |
ако́ «якщо; (розм.) хоч» | болгарська |
jako «коли; як (хто, що); як тільки» | верхньолужицька |
hako «тс.» | верхньолужицька |
οἰ˜νοѱ | грецька |
яко «як, коли; як тільки; приблизно, близько; начебто; навіть; що; так що; щоб; бо; хоч» (присл., спол.) | давньоруська |
i̯- (корынь) | індоєвропейська |
fer-ōx «обличчя, око» | латинська |
atr-ōx | латинська |
jóks «якийсь, котрийсь; жоден, ніхто» (jõks) | литовська |
jõks | литовська |
ако «якщо; хоч» | македонська |
jak «як» | нижньолужицька |
jako «тс.»«як; що, який; коли (в мин. часі)» (ст.) | нижньолужицька |
ako «тс.»«як; що, який; коли (в мин. часі)» (ст.) | нижньолужицька |
ak «тс.»«як; що, який; коли (в мин. часі)» (ст.) | нижньолужицька |
jak «як»«хто, що, у якій функції» | польська |
jako «як»«хто, що, у якій функції» | польська |
jako «як» (ст.) | польська |
ako | праслов’янська |
*-ak(o) (пор.: лат. fer-ōx «відважний; дикий», atr-ōx «суворий», гр. οἰ˜νοѱ «кольору вина») | праслов’янська |
oko | праслов’янська |
jako | праслов’янська |
як «як» | російська |
jа̏ком «ледве; щойно; тільки тепер»«тепер, нині» (присл.)(заст.) | сербохорватська |
jàко (заст.) | сербохорватська |
jak «як; ніж»«якщо» | словацька |
ako «як; ніж»«якщо» | словацька |
ak «як; ніж»«якщо» | словацька |
áko «якщо» | словенська |
ако | старослов’янська |
ако «як; що»«який» | старослов’янська |
акъ «тс.» | старослов’янська |
акъ | старослов’янська |
о́ко | українська |
jak «як, яким чином»«як (при порівнянні); як (хто, у функції кого); мов, немов» | чеська |
jako «як, яким чином»«як (при порівнянні); як (хто, у функції кого); мов, немов» | чеська |
jako «як (в усіх функціях)» (ст.) | чеська |
jake «як (в усіх функціях)» (ст.) | чеська |
jak «як (в усіх функціях)» (ст.) | чеська |
ako «як, хоч» (ст.) | чеська |
ak «як, хоч» (ст.) | чеська |
части́к «назва, як правило, дрібніших риб, крім осетрових, лососевих, оселедцевих та деяких інших родин» (іхт.)
запозичення з російської мови;
р. части́к «тс.», первісне значення якого «сітка з дрібними, густо розташованими (частими) вічками», походить від ча́стый «частий, густий», що перенесено на дрібнішу рибу, яку можна вловити тільки в сітку з подібними дрібними вічками;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
части́к «тс.» | російська |
якого «сітка з дрібними, густо розташованими (частими) вічками» | ? |
ча́стый «частий, густий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України