ЯДРЕНИСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

ядро́ «внутрішня частина плоду (горіха, зерна); внутрішня (щільніша) частина чого-небудь; основна, керівна частина певної групи людей; кулястий снаряд у старовинній артилерії; спортивний снаряд для штовхання»

псл. (j)ędro;
етимологія остаточно не з’ясована;
найвірогід-ніше, продовжує *en-dr-, де *en- «в, всередині», -dr- формант, що має значення «середина, внутрішнє» (позбавлений індоєвропейських відповідників);
сумнівніші зіставлення з дінд. āṇḍám «яйце» (Фасмер IV 547–548; Mikl. EW 104; Machek KZ 64, 262; Uhlenbeck 5), з гр. ἁδρός «повний; достиглий; сильний» (Bern. I 455–456; Trautmann 107–108; Brückner 203), з дінд. ádriṣ «камінь, зокрема такий, щоб товкти солому» (Lidén Studien 82–83; Charpentier AfSlPh 29, 4), з лтс. īdrs «гнилий стрижень дерева», гр. οἰ˜δος «пухлина» (проти Горяев 434; Преобр. IІ, вып. последний 134–135), з р. [я́глый] «ярий, ретельний, швидкий» (Brückner KZ 45, 307), з дінд. índra «сильний» (Sławski I 536–538; Schuster-Šewc 418–419; Pokorny 774), з лит. [antris] «не обрізаний» (Zubatý Studie II 107), а також пояснення слова як складного, утвореного з компонента, відбитого в псл. *ętro «печінка», який зводиться до іє. *in, і кореня *dereu̯-/dru-, укр. де́рево (Ильинский AfSlPh 28, 451–455);
р. бр. болг. ядро́, др. ядро (переважно мн. ядра) «надра, глибінь; лоно; жіноча утроба; торба, мішок; печінка; плід», п. jądro «ядро; (анат.) яйце», ч. jádro «зерно, кісточка; ядро», слц. jadro «тс.», вл. jadro «зерно, кісточка; ягода винограду; ядро», нл. jědro, [jadro] «ядро», полаб. jǫ̇drě (‹ jędro) «ядро (горіха)», м. jадро «ядро; (перен.) суть», схв. jе́дрo «ядро; осереддя», слн. jêdro «зерно; ядро, кісточка», цсл. ѩдро «ядро»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

я́де́рний
я́дра «сім’яники» (мн.)
ядре́ни́й
ядрени́стий
ядре́нники «піреноміцети, Pyrenomycetes Fr.» (мн.)(бот.)
ядри́нка «калитка» (анат.)
я́дриця
ядрі́вка «внутрішня частина деревини»
ядрки́й «ядерний»
ядря́ний «ядерний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ядро́ білоруська
ядро́ болгарська
jadro «зерно, кісточка; ягода винограду; ядро» верхньолужицька
ἁδρός «повний; достиглий; сильний» грецька
οἰ˜δος «пухлина» (проти Горяев 434; Преобр. IІ, вып. последний 134--135) грецька
āṇḍám «яйце» давньоіндійська
ádriṣ «камінь, зокрема такий, щоб товкти солому» давньоіндійська
índra «сильний» давньоіндійська
ядро «надра, глибінь; лоно; жіноча утроба; торба, мішок; печінка; плід» (переважно мн. ядра) давньоруська
*in індоєвропейська
īdrs «гнилий стрижень дерева» латиська
antris «не обрізаний» литовська
jадро «ядро; (перен.) суть» македонська
jědro нижньолужицька
jadro «ядро» нижньолужицька
jǫ̇drě «ядро (горіха)» (‹ jędro) полабська
jędro полабська
jądro «ядро; (анат.) яйце» польська
(j)ędro праслов’янська
*en-dr- праслов’янська
*en- «в, всередині» праслов’янська
-dr- праслов’янська
*ętro «печінка» праслов’янська
*dereu̯-/dru- праслов’янська
я́глый «ярий, ретельний, швидкий» російська
ядро́ російська
jе́дрo «ядро; осереддя» сербохорватська
jadro «тс.» словацька
jêdro «зерно; ядро, кісточка» словенська
де́рево українська
ѩдро «ядро» церковнослов’янська
jádro «зерно, кісточка; ядро» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України