ЯДРЕНИСТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ядро́ «внутрішня частина плоду (горіха, зерна); внутрішня (щільніша) частина чого-небудь; основна, керівна частина певної групи людей; кулястий снаряд у старовинній артилерії; спортивний снаряд для штовхання»
псл. (j)ędro;
етимологія остаточно не з’ясована;
найвірогід-ніше, продовжує *en-dr-, де *en- «в, всередині», -dr- формант, що має значення «середина, внутрішнє» (позбавлений індоєвропейських відповідників);
сумнівніші зіставлення з дінд. āṇḍám «яйце» (Фасмер IV 547–548; Mikl. EW 104; Machek KZ 64, 262; Uhlenbeck 5), з гр. ἁδρός «повний; достиглий; сильний» (Bern. I 455–456; Trautmann 107–108; Brückner 203), з дінд. ádriṣ «камінь, зокрема такий, щоб товкти солому» (Lidén Studien 82–83; Charpentier AfSlPh 29, 4), з лтс. īdrs «гнилий стрижень дерева», гр. οἰ˜δος «пухлина» (проти Горяев 434; Преобр. IІ, вып. последний 134–135), з р. [я́глый] «ярий, ретельний, швидкий» (Brückner KZ 45, 307), з дінд. índra «сильний» (Sławski I 536–538; Schuster-Šewc 418–419; Pokorny 774), з лит. [antris] «не обрізаний» (Zubatý Studie II 107), а також пояснення слова як складного, утвореного з компонента, відбитого в псл. *ętro «печінка», який зводиться до іє. *in, і кореня *dereu̯-/dru-, укр. де́рево (Ильинский AfSlPh 28, 451–455);
р. бр. болг. ядро́, др. ядро (переважно мн. ядра) «надра, глибінь; лоно; жіноча утроба; торба, мішок; печінка; плід», п. jądro «ядро; (анат.) яйце», ч. jádro «зерно, кісточка; ядро», слц. jadro «тс.», вл. jadro «зерно, кісточка; ягода винограду; ядро», нл. jědro, [jadro] «ядро», полаб. jǫ̇drě (‹ jędro) «ядро (горіха)», м. jадро «ядро; (перен.) суть», схв. jе́дрo «ядро; осереддя», слн. jêdro «зерно; ядро, кісточка», цсл. ѩдро «ядро»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
я́де́рний
я́дра
«сім’яники»
(мн.)
ядре́ни́й
ядрени́стий
ядре́нники
«піреноміцети, Pyrenomycetes Fr.»
(мн.)(бот.)
ядри́нка
«калитка»
(анат.)
я́дриця
ядрі́вка
«внутрішня частина деревини»
ядрки́й
«ядерний»
ядря́ний
«ядерний»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ядро́ | білоруська |
| ядро́ | болгарська |
| jadro «зерно, кісточка; ягода винограду; ядро» | верхньолужицька |
| ἁδρός «повний; достиглий; сильний» | грецька |
| οἰ˜δος «пухлина» (проти Горяев 434; Преобр. IІ, вып. последний 134--135) | грецька |
| āṇḍám «яйце» | давньоіндійська |
| ádriṣ «камінь, зокрема такий, щоб товкти солому» | давньоіндійська |
| índra «сильний» | давньоіндійська |
| ядро «надра, глибінь; лоно; жіноча утроба; торба, мішок; печінка; плід» (переважно мн. ядра) | давньоруська |
| *in | індоєвропейська |
| īdrs «гнилий стрижень дерева» | латиська |
| antris «не обрізаний» | литовська |
| jадро «ядро; (перен.) суть» | македонська |
| jědro | нижньолужицька |
| jadro «ядро» | нижньолужицька |
| jǫ̇drě «ядро (горіха)» (‹ jędro) | полабська |
| jędro | полабська |
| jądro «ядро; (анат.) яйце» | польська |
| (j)ędro | праслов’янська |
| *en-dr- | праслов’янська |
| *en- «в, всередині» | праслов’янська |
| -dr- | праслов’янська |
| *ętro «печінка» | праслов’янська |
| *dereu̯-/dru- | праслов’янська |
| я́глый «ярий, ретельний, швидкий» | російська |
| ядро́ | російська |
| jе́дрo «ядро; осереддя» | сербохорватська |
| jadro «тс.» | словацька |
| jêdro «зерно; ядро, кісточка» | словенська |
| де́рево | українська |
| ѩдро «ядро» | церковнослов’янська |
| jádro «зерно, кісточка; ядро» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України