ЯГНЯТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ягня́ «маля вівці»
псл. (j)agnę, похідне від *agnъ;
припущення про можливість зв’язку з протоєвропейським субстратом (Skok I 746) не досить обґрунтоване;
іє. *āgu̯h-no-s/ōgu̯h-no-s;
споріднене з лат. agnus «ягня», дангл. ēаnian «котитися (про овець)», англ. (заст.) yean, гол. оonen «тс.» (‹*aunōn ‹ *auna- «ягня» ‹ іє. *agu̯h-no-), ірл. ūan «ягня», кімр. оen (‹ *ognos ‹ іє. *ogu̯hnos), гр. ἀμνός (‹ *ἀβνός);
р. [ягня́] «ягниця», ягнёнок «ягня», бр. ягня́, ягнё, др. ягня, п. jagnię, ч. jehně, ст. jěhně, слц. jahňa, вл. jehnjo, нл. jagnje, полаб. jogną (‹jagnę), болг. а́гне, я́гне, м. jагне, схв. jа̏гње, слн. jágnje, цсл. гнѧ, стсл. агньць «ягня, баранець»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
суя́гна
ягна́чка
«назва вовни»
ягни́тися
ягни́ця
«молода вівця»
ягни́чник
«пастух ягнят у гуцулів»
ягня́тина
ягня́тник
«пастух ягнят; (орн.) бородач (птах із родини яструбових), Gypaëtos barbatus»
ягня́чий
ягня́чка
«вовна молодих овець»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| yean (заст.) | англійська |
| ягня́ | білоруська |
| ягнё | білоруська |
| а́гне | болгарська |
| я́гне | болгарська |
| jehnjo | верхньолужицька |
| оonen «тс.» (‹‹*aunōn ‹ *auna- «ягня» ‹ іє. *agu̯h-no-) | голландська |
| ἀμνός (‹ *ἀβνός) | грецька |
| *ἀβνός | грецька |
| ēаnian «котитися (про овець)» | давньоанглійська |
| ягня | давньоруська |
| *āg<SUP>u̯</SUP>h-no-s/ōg<SUP>u̯</SUP>h-no-s | індоєвропейська |
| *ag<SUP>u̯</SUP>h-no- | індоєвропейська |
| *og<SUP>u̯</SUP>hnos | індоєвропейська |
| ūan «ягня» | ірландська |
| оen (‹ *ognos ‹ іє. *ogu̯hnos) | кімрська |
| agnus «ягня» | латинська |
| jагне | македонська |
| jagnje | нижньолужицька |
| jogną (‹‹jagnę) | полабська |
| jagnę | полабська |
| jagnię | польська |
| *agnъ | праслов’янська |
| (j)agnę | праслов’янська |
| ягня́ «ягниця» | російська |
| ягнёнок «ягня» | російська |
| jа̏гње | сербохорватська |
| jahňa | словацька |
| jágnje | словенська |
| агньць «ягня, баранець» | старослов’янська |
| гнѧ | церковнослов’янська |
| jehně | чеська |
| jěhně (ст.) | чеська |
Агне́са
через посередництво італійської (іт. Agnes) або, можливо, якоїсь іншої західноєвропейської мови запозичено з латинської;
лат. Agnēs походить від гр. Ἀγνή;
менш переконлива спроба (Суперанская 84) пов’язання з лат. agna «овечка», спорідненим з укр. ягня́;
р. Агне́сса, бр. болг. Агне́са, п. Agnes, Agneszka, Agnieszka, ч. Agnéžka, ст. Agnes, слц. Agnesa, схв. Agnésa, Agnes, Agnéza;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Агне́са | білоруська |
| Агне́са | болгарська |
| Ἀγνή | грецька |
| Agnēs | латинська |
| agna «овечка» | латинська |
| Agnes | польська |
| Агне́сса | російська |
| Agnésa | сербохорватська |
| Agnesa | словацька |
| ягня́ | українська |
| Agnéžka | чеська |
| Agnes | ? |
нево́ра «вівця (нестрижена) Г; півторарічна вівця Ж»
молд. мио́р ([нио́р]) «однорічний баран», миоа́рэ ([ниоа́рэ]) «однорічна вівця», як і рум. miór, mioáră «тс.», виводяться від нар.-лат. *agnelliolus «баранчик», лат. āgnelliola «ягничка», зменш. від āgnellus «ягнятко», āgnus «ягня», спорідненого з псл. agnę «ягня», укр. ягня́;
запозичення з молдавської мови;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нейо́рка
«тс.»
ниво́ра
«вівця, яка народилася в минулому році й перезимувала вже зиму»
ніво́р
«некастрований молодий баран»
ніво́ра
«однорічна або дворічна вівця»
нівора́ш
ніво́ри
«вівці»
ніво́рка
ніворчу́к
«тс.»
ніо́р
ніо́ра
ніо́ри
«тс.»
ніо́рка
ні́рка
(назва вівці)
норе́ц
(назва барана)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| āgnelliola «ягничка» | латинська |
| мио́р «однорічний баран» ([нио́р]) | молдавська |
| *agnelliolus «баранчик» | народнолатинська |
| agnę «ягня» | праслов’янська |
| miór | румунська |
| ягня | українська |
| миоа́рэ «однорічна вівця» ([ниоа́рэ]) | ? |
| mioáră «тс.» | ? |
| від āgnellus «ягнятко» | ? |
| āgnus «ягня» | ? |
я́гнус «медаль; велика золота монета; круглий металевий образок, який жінки носять на шиї»
запозичення з польської мови;
п. agnus «амулет у формі воскового баранчика; усяке зображення баранця (агнця Божого)», [jagnusek] «медальйон із зображенням святого» походять від лат. agnus «агнець, баранець, ягня», спорідненого з укр. ягня́;
ч. agnusek «малий медальйон з образком», слц. agnusok, agnuštek «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ягну́сик
«велике намисто з дукачами; дешева підвіска»
ягнусо́к
«тс.»
яґну́шик
«дешева підвіска»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| agnus «агнець, баранець, ягня» | латинська |
| agnus «амулет у формі воскового баранчика; усяке зображення баранця (агнця Божого)» | польська |
| jagnusek «медальйон із зображенням святого» | польська |
| agnusok «тс.» | словацька |
| agnuštek «тс.» | словацька |
| ягня́ | українська |
| agnusek «малий медальйон з образком» | чеська |
янча́р «пастух, що пасе ягнята»
не зовсім ясне;
можливо, споріднене з ягня́, ягни́ця (тоді кінцеве -чар за аналогією з вівча́р);
Фонетичні та словотвірні варіанти
янча́рь
«особа, що зайнята у вівчар-стві»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ягня́ | українська |
| ягни́ця (тоді кінцеве -чар за аналогією з вівча́р) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України