ЯГЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

немає достатніх підстав для зближення (Moszyński PZJP 227–228) з тюрк. jägü «їжа», jägülük «їстівний»;

псл. jagla, jaglo, jaglъ «сильна (-е, -ий); та, що дає силу (про кашу)» є віддієслівним прикметником;

споріднене з лит. jė˜gti «могти, бути сильним», jėgà «сила», гр. ἥβη «юнацька, чоловіча сила»;

іє. *i̯ēg^u̯-;

менш вірогідні зближення з я́года і його індоєвропейськими відповідниками (Sławski I 487–488; Schuster-Šewc 420; Skok I 745–746; Mikl. EW 99; Zubatý AfSlPh 16, 394) або з псл. *jьgla, укр. го́лка (Bern. I 443; Brückner KZ 45, 307);

помилковим є зіставлення слова (Sławski I 487) з р. ягель «оленячий мох»;

р. ст. ягла́ «вид каші», [яго́льник] «великий горщик», др. яглъ «вид овоча», п. jagła «просо; просина; (мн. jagły) пшоно», ч. jáhly «пшоно», jáhla «крупинка пшона», вл. jahła «зерно проса», jahły (мн.) «просо, пшоно», нл. jagły (мн.) «просо, пшоно; риб’яча ікра», схв. [jа́гла (jа̏гла)] «кукурудзяні пластівці; зерно кукурудзи (що розтріскалося й розгорнулося на жаровні, на парі)», слн. jâgla «пшоно; крупа для каші», jâglo «пшоняна каша»;

не зовсім ясне;

можливо, похідне утворення від [*ягли] «просо» (пор. лемк. [я́гли́] «пшоно»), пов’язане зі старовинною піснею-грою (пор. відому пісню «А ми просо сіяли…»);

зникнення твірного слова в більшості українських південно-західних говірок призвело до деетимологізації похідного ягі́лка, що викликало його деформацію ([гагі́лка]) і вторинне зближення з гай, гаї́вка;

ареал поширення слова, що межує із західнослов’янськими мовами, де є відповідники укр. [ягли] зі значенням «просо» (пор. п. ст. jagły «просо», вл. jahły «просо», jahłа «зерно проса»), цьому припущенню не суперечить;

спроба пов’язання з гай (Гнатюк Гаївки 1909, 12) непереконлива;

псл. jaglica;

споріднене з [я́гли́] «пшоно», що продовжує псл. jagla «сильна (каша, їжа взагалі)»;

споріднене далі з лит. jė˜gti «могти, бути сильним», jėgà «сила» (молоді листки рослини використовувалися для їжі) (Moszyński PZJP 282–283; Machek Jm. rostl.);

для частини назв рослин можливе фонетичне й семантичне зближення з основою дягл- (псл. *dęgl-, укр. дя́гель) у зв’язку з їхніми лікарськими властивостями (пор. і р. [дя́глый] «здоровий», [дя́гнуть] «здоровішати, поправлятися»);

менш імовірним є зв’язок з іє. коренем *ā˘ǵ- «їстівний; плід, ягода» і припущувана (Sławski I 487–488, 488–489) спорідненість зі словом я́года, псл. (j)agoda;

р. [яглица] (бот.) «яглиця звичайна», нл. jaglica «підмаренник, Galium L.», м. jагличе, jагличка «первоцвіт лікарський, Primula officinalis L. (Hill.)», схв. jаглица «первоцвіт, Primula L.; первоцвіт весняний, Primula veris L.; нарцис, Narcissus L.; орлайя великоквіткова, Orlaya grandiflora Hoffm.», слн. jȃglič «первоцвіт, Primula L.»;