ЮХ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ю́ха́ «суп, зокрема з рибою; (знев.) кров, гній СУМ, Г, Нед; теплота Бі»
праслов’янська форма з пізнішого *i̯ous-ā, що є похідним від дієслова *i̯eu-/i̯eu̯ǝ- «мішати, місити (готуючи їжу)», пор. лит. jáuti, jaυ̃ti «мішати, готувати їжу для свиней», лтс. jáut «мішати», дінд. yáuti «змішує»;
іє. *i̯ous-/i̯ūs-;
споріднене з лит. j ū́šė «юшка з рибою», прус. juse «юшка з м’ясом», дінд. yūṣ (с. р.), yūṣam (с. р.), yūṣas (чол. р.) «юшка», лат. iūs (род. в. iūris) «юшка, суп», шв. ōst (‹ *i̯ūs-to-) «сир», [ūst] «тс.», гр. ζῡˊμη «закваска, дріжджі» і (з іншим ступенем вокалізму) ζωμóς «юшка; м’ясна юшка»;
псл. juxa, [uxa];
укр. юха́, бр. [юха́] є продовженням др. юха, похідного від цсл. юха, яке могло бути підтримане польським впливом;
пряме запозичення з польської мови (Фасмер IV 536) малоймовірне;
р. [юха́] «юшка з риби», [ю́шка] «кров», уха́ «юшка з риби (раніше будь-яка, але переважно з м’ясом або рибою»), бр. ю́ха (розм.) «кров», [юха́] «юшка; (лайл.) кров», ю́шка «суп; кров», др. уха, юха «навар; юшка», п. jucha «кров (тварини, (лайл.) людини); (заст.) юшка, соус, сік», ч. (заст.) jícha «соус, підлива; сік; суп», ст. júcha «тс.», слц. jucha «юшка; [капусняк]», вл. jucha «гноївка», juška «юшка; підлива; сік», нл. jucha «гноївка; горілка; юшка; підлива», болг. [юха́] «юшка», м. [jува] «розсіл (капустяний); суп», схв. jу́ха «суп, юшка», слн. júha «суп», цсл. юха «юшка; соус»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
паюха́
«кров»
роз'ю́ши́ти
«розлютити»
розпаю́шитися
«сильно роздратуватися, впасти в сильне збудження»
ю́ши́ти
«литися; текти (про кров) СУМ, Г; скривавлювати Нед, ЛексПол»
юші́ти
«скривавлювати; литися, текти (про кров)»
ю́шка
«суп; рідка частина борщу; відвар; (знев.) кров»
юшно
«з доброю юшкою»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
юха́ | білоруська |
ю́ха «кров» (розм.) | білоруська |
юха́ «юшка» | болгарська |
jucha «гноївка»«юшка; підлива; сік» | верхньолужицька |
juška «гноївка»«юшка; підлива; сік» | верхньолужицька |
ζῡˊμη «закваска, дріжджі» | грецька |
yáuti «змішує» | давньоіндійська |
yūṣ (с. р.) | давньоіндійська |
юха | давньоруська |
уха | давньоруська |
*i̯ous-/i̯ūs- | індоєвропейська |
iūs «юшка, суп» (род. в. iūris) | латинська |
jáut «мішати» | латиська |
jáuti | литовська |
j ū́šė «юшка з рибою» | литовська |
jува «розсіл (капустяний); суп» | македонська |
jucha «гноївка; горілка; юшка; підлива» | нижньолужицька |
jucha «кров (тварини, (лайл.) людини); (заст.) юшка, соус, сік» | польська |
juxa | праслов’янська |
juse «юшка з м’ясом» | прусська |
юха́ «юшка з риби» | російська |
jу́ха «суп, юшка» | сербохорватська |
jucha «юшка; [капусняк]» | словацька |
júha «суп» | словенська |
юха́ | українська |
ю́шка «кров» | українська |
уха́ «юшка з риби (раніше будь-яка, але переважно з м’ясом або рибою» | українська |
юха́ «юшка; (лайл.) кров» | українська |
ю́шка «суп; кров» | українська |
юха «навар; юшка» | українська |
юха | церковнослов’янська |
юха «юшка; соус» | церковнослов’янська |
jícha «соус, підлива; сік; суп» (заст.) | чеська |
ōst «сир» (‹ *i̯ūs-to-) | шведська |
*i̯ous-ā | ? |
*i̯eu-/i̯eu̯ǝ- «мішати, місити (готуючи їжу)» | ? |
jáuti | ? |
jaυ̃ti «мішати, готувати їжу для свиней» | ? |
yūṣam (с. р.) | ? |
ūst «тс.» | ? |
ζωμóς «юшка; м’ясна юшка» | ? |
uxa | ? |
júcha «тс.» | ? |
а́дзимка «прісний хліб, прісняк, вівсяна паляниця, маца»
запозичення з грецької мови, раніше – книжним шляхом, пізніше, в західні говори,– через посередництво румунської мови (рум. ádzimă, ázimă «тс.»);
гр. ἄ-ζῡμος «незаквашений, прісний», складається з частки ἀ- «не-» і основи дієслова ζῡμόω «заквашую», похідного від іменника ζύμη «дріжджі, закваска», спорідненого з псл. *juxa, укр. ю́ха́;
р. заст. азим, п. [azyma, azymus, azymum], p.-цсл. азимъ, азумъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
адзі́мка
азима
(XVII ст.)
га́дзимка
«тс.»
озима
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ἄ-ζῡμος «незаквашений, прісний» | грецька |
azyma | польська |
azymus | польська |
azymum | польська |
p.-цсл. азимъ | польська |
*juxa | праслов’янська |
азим | російська |
ю́ха́ | українська |
азумъ | українська |
ádzimă | ? |
ázimă (рум. ádzimă, ázimă «тс.») | ? |
ἀ- «не-» | ? |
ζῡμόω «заквашую» | ? |
ζύμη «дріжджі, закваска» | ? |
азим | ? |
голою́х «рідка каша з крупи»
пор. [голий борщ] «рідкий борщ з небагатьох складників»;
результат злиття виразу [гола юха] (гола юшка) «незаправлена страва»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
голою́шка
«борщ солодкий з молоком»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
голий борщ «рідкий борщ з небагатьох складників» | ? |
гола «незаправлена страва» (гола юшка) | ? |
юха «незаправлена страва» (гола юшка) | ? |
роз'юши́тися «сильно розсердитися, роздратуватися»
п. rozjuszyć «розлютити», rozjuszyć się «розлютитися» пов’язується з jucha «юшка; кров тварини», спорідненим з укр. [ю́ха́] «тс.»;
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rozjuszyć «розлютити» | польська |
rozjuszyć się «розлютитися» | польська |
jucha «юшка; кров тварини» | польська |
ю́ха́ «тс.» | українська |
люхува́ти «поливати зварену рибу саламуром (солоною юшкою)»
неясне, можливо, пов’язане з юха́ «юшка» або з бр. [лёк] «розсіл, зокрема від оселедців», п. ст. lak «вид розсолу з солоних риб; [розсіл з оселедців у бочках]», [låk, lok] «вода з м’яса або риби, заправлена сіллю і жиром»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
лёк «розсіл, зокрема від оселедців» | білоруська |
lak «вид розсолу з солоних риб; [розсіл з оселедців у бочках]» (ст.) | польська |
låk «вода з м’яса або риби, заправлена сіллю і жиром» (ст.) | польська |
lok «вода з м’яса або риби, заправлена сіллю і жиром» (ст.) | польська |
юха́ «юшка» | українська |
уха́ «юшка з риби»
запозичення з російської мови;
р. yxа́ «тс.» відповідає укр. ю́ха́, ю́шка;
др. уха;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
уха | давньоруська |
ю́ха́ | українська |
ю́шка | українська |
yxа́ «тс.» | ? |
юри́ти «метатися, метушитися; пустувати Пі; обурюватися; приндитися Нед»
споріднене з дінд. yuváti «зміцнює, з’єднує», гр. ζωρóς «палючий, міцний (про вино)»;
сумнівне пов’язання (Sławski I 592–593; Ларин Из истории слов и словарей 89) з ч. [urnó] «сильний, великий», слц. urnó «палкий, швидкий»;
малоймовірні інші спроби пояснення слова: як пов’язаного з лтс. aυ̃rêt «грати на мисливських рогах; гнати, полювати; задовольняти статеві інстинкти (про людей і тварин)», aura «виття; період тічки» (Bern. I 461; Brückner 209; Mühl.–Endz. I 225–226), з лтс. jυ̃ŗa «море», лит. jáura «болотяна місцевість» (Trautmann 335; Pokorny 80–81), з чаг. jürük «швидкий», алт. üŘr «натовп, стадо» (приймаючи можливість тюркського запозичення – Mikl. EW 106; Matzenauer LF 8, 31), з іє. *еÊur-, з яким пов’язані гр. αὖρι «швидко», пгерм. *ūr(і)a- «дикий, збуджений», хет. ǖrn «полювати (на диких звірів)» (Čop Slavistična Revija 1954 V–VII 230);
псл. [juriti] походить від іє. *i̯our- (корінь *i̯eu̯- «змішувати, приводити в рух»), що виступає також у псл. jarъ(jь), укр. я́рий, псл. juxa, укр. ю́ха́;
р. [юри́ть] «метатися, метушитися; кишіти», бр. [юры́ць] «пустувати, загравати; сильно бажати», п. ст. jurzyć się «палати жагою, хтивістю», jurzyć (się) «гнівати(ся)», jurny «хтивий, любострасний», [jurliwy] «тс.», болг. ю́рвам «нападаю», ю́рвам се «кидаюся», м. jурне «помчить, кинеться», схв. jу́рити «мчати, бігти; гнати (когось)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
юрки́й
«хтивий, любострасний, розпусний»
юрли́вий
«проворний, швидкий СУМ; хтивий, любострасний Нед»
юрлити
«пустувати»
юрни́й
«хтивий, любострасний, розпусний»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
üŘr «натовп, стадо» (приймаючи можливість тюркського запозичення -- Mikl. EW 106; Matzenauer LF 8, 31) | алтайська |
юры́ць «пустувати, загравати; сильно бажати» | білоруська |
ю́рвам «нападаю» | болгарська |
ζωρóς «палючий, міцний (про вино)» | грецька |
αὖρι «швидко» | грецька |
yuváti «зміцнює, з’єднує» | давньоіндійська |
*еÊur- | індоєвропейська |
*i̯our- (корінь *i̯eu̯- «змішувати, приводити в рух») | індоєвропейська |
aυ̃rêt «грати на мисливських рогах; гнати, полювати; задовольняти статеві інстинкти (про людей і тварин)» | латиська |
jυ̃ŗa «море» | латиська |
jáura «болотяна місцевість» | литовська |
jурне «помчить, кинеться» | македонська |
jurzyć się «палати жагою, хтивістю»«гнівати(ся)»«хтивий, любострасний» (się) | польська |
jurzyć «палати жагою, хтивістю»«гнівати(ся)»«хтивий, любострасний» (się) | польська |
jurny «палати жагою, хтивістю»«гнівати(ся)»«хтивий, любострасний» (się) | польська |
*ūr(і)a- «дикий, збуджений» | прагерманська |
juriti | праслов’янська |
jarъ(jь) | праслов’янська |
juxa | праслов’янська |
юри́ть «метатися, метушитися; кишіти» | російська |
jу́рити «мчати, бігти; гнати (когось)» | сербохорватська |
urnó «палкий, швидкий» | словацька |
я́рий | українська |
ю́ха́ | українська |
jurliwy «тс.» | українська |
ю́рвам се «кидаюся» | українська |
ǖrn «полювати (на диких звірів)» | хетська |
jürük «швидкий» | чагатайська |
urnó «сильний, великий» | чеська |
aura «виття; період тічки» | ? |
jurzyć się «палати жагою, хтивістю»«гнівати(ся)»«хтивий, любострасний» (się) | ? |
jurzyć «палати жагою, хтивістю»«гнівати(ся)»«хтивий, любострасний» (się) | ? |
jurny «палати жагою, хтивістю»«гнівати(ся)»«хтивий, любострасний» (się) | ? |
ю́хварка «страва з картоплі, сиру, тіста та ін.»
не зовсім ясне;
можливо, експресивне утворення на основі слів ю́ха́ і вари́ти (див.);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ю́ха́ | ? |
вари́ти | ? |
ю́хта «отвір у печі, через який чистять трубу»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане із запозиченням з російської мови в’ю́шка «затулка димоходу», що виводиться з вить, вью;
Фонетичні та словотвірні варіанти
юха
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
в'ю́шка «затулка димоходу» | ? |
вить | ? |
вью | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України